【城管】江东眼科医院门口停车收据竟是扑克牌
| Hrvatska Republika Herceg-Bosna Хорватська Республ?ка Герцег-Босна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 Прапор
 Герб
| |||||||||
 | |||||||||
| Столиця | de jure: Мостар de facto: Груде | ||||||||
| Мови | хорватська | ||||||||
| Форма правл?ння | Республ?ка | ||||||||
| Президент | Мате Бобан | ||||||||
| ?сторичний пер?од | Югославськ? в?йни | ||||||||
| 25 червня, 1991 | |||||||||
? Засновано | 27 кв?тня | ||||||||
? Проголошення Хорватсько? сп?вдружност? Герцег-Босна | 18 листопада, 1991 | ||||||||
| 18 березня | |||||||||
| Населення | |||||||||
| Валюта | Хорватський динар | ||||||||
| |||||||||
 В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?за темою: Хорватська Республ?ка Герцег-Босна | |||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Хорватська Республ?ка Герцег-Босна (хорв. Hrvatska Republika Herceg-Bosna) — невизнана держава в Босн?? ? Герцеговин?, яка ?снувала у 1991—1994 роках п?д час Босн?йсько? в?йни. Столицею Герцег-Босни де-юре був Зах?дний Мостар, а де-факто Груде. Герцег-Босна припинила сво? ?снування в 1994 роц?, вступивши у Федерац?ю Босн?? ? Герцеговини п?сля п?дписання Вашингтонсько? угоди.
Правляча парт?я в Республ?ц? Хорват?я (Хорватська демократична сп?вдружн?сть) орган?зувала та контролювала ф?л?ю ц??? парт?? в Босн?? ? Герцеговин?. Наприк?нц? 1991 кер?вн? посади в парт?? об?йняли найрадикальн?ш? сили п?д кер?вництвом Мате Бобана, Дар?о Кордича тощо, за п?дтримки Франя Туджмана ? Гойка Шушака.
18 листопада 1991 Мате Бобан ? Дар?о Кордич, п?зн?ше засуджен? М?жнародним трибуналом щодо колишньо? Югослав?? за ско?ння во?нних злочин?в, оголосили про створення Хорватсько? сп?вдружност? Герцег-Босна як окремо? пол?тично?, культурно?, економ?чно? ? територ?ально? одиниц? на територ?? Босн?? ? Герцеговини.
Кер?вництво Герцег-Босни брало участь (особливо, починаючи з травня 1992, тобто п?сля того, як у кв?тн? Босн?я ? Герцеговина проголосила незалежн?сть в?д Югослав??) в ?хорватизац??? (етн?чних чистках) мун?ципал?тет?в, як?, як вони стверджували, були частиною Герцег-Босни. Пост?йно зростала к?льк?сть пересл?дувань ? дискрим?нац?й, спрямованих проти нехорватського (зокрема босн?йського) населення. Хорватська рада оборони (в?йськов? формування хорват?в) взяла п?д контроль багато мун?ципальних орган?в влади м?сцевих босн?йських л?дер?в. Хорватською владою за допомогою в?йськово? сили були захоплен? ? взят? п?д контроль засоби масово? ?нформац??. Були введен? хорватська символ?ка ? валюта, хорватськ? програми ? хорватська мова були введен? в школах. Багато босняк?в ? серб?в були знят? з посад у державних ? приватних п?дпри?мствах; гуман?тарна допомога була керованою ? обмежувалось ?? надходження до босн?йц?в ? серб?в. Багатьох з них було депортовано в концентрац?йн? табори: Гел?одром, Дретел?, Габель, Войно ? Сун?.
ХДС брала участь у переговорах в Женев? щодо розд?лу Босн?? ? Герцеговини на три етн?чн? республ?ки, що не було прийнято босн?йською стороною. 28 серпня 1993 хорватська сп?льнота Герцег-Босни оголосила себе Хорватською Республ?кою Герцег-Босна. ?? першим президентом був Мате Бобан, другий — Крешимир Зубак. Незалежн?сть Герцег-Босни не була визнана жодною державою. Конституц?йний суд Босн?? та Герцеговини оголосив Герцег-Босну поза законом спочатку 14 вересня 1992 року, а пот?м знову 20 с?чня 1994.
Проти л?дер?в Герцег-Босни (Ядранко Прлич, Бруно Сто?ч, Слободан Праляк, М?л?вой Петкович, Валентин Чорич ? Берислав Пушич) було розпочато судовий розгляд у МТКЮ за звинуваченням, у тому числ?, у злочинах проти людяност?, серйозних порушеннях Женевських конвенц?й ? порушеннях закон?в або звича?в в?йни.
З? стенограми секретних розмов м?ж Франьом Туджманом ? кер?вництвом Герцег-Босни стало достеменно в?домо, що у них ?снував нам?р повн?стю при?днати Босн?ю ? Герцеговину до Хорват??, а також розд?лити територ?ю Серб??[1].
Останн?м часом все част?ше звучать ?н?ц?ативи в?дновлення Герцег-Босни, створивши трет?й суб'?кт у Босн?? ? Герцеговин?. Початок поклав 2005 року ?во М?ро Йович, п?сля сво?? фрази: ?Я не хочу дор?кати босн?йським сербам, проте, якщо у них ? своя сербська республ?ка, то ми повинн? також створити хорватську ? босн?йську (мусульманську) республ?ки?.[2] Оф?ц?йна влада Босн?? ? Герцеговини в?д хорват?в проти таких ?н?ц?атив, але деяк? хорватськ? пол?тики п?дтримують ?дею створення третього (хорватського) органу влади.[3]
Драган Чович, президент одн??? з головних хорватських парт?й у Босн?? — Хорватського демократичного союзу Босн?? ? Герцеговини, заявив, що ?..вс? хорватськ? парт?? повинн? виступити з пропозиц??ю розд?лити Босн?ю на три етн?чн? утворення ? Сара?во як окремий район. Хорватськ? пол?тики повинн? бути ?н?ц?аторами ново? конституц??, яка гарантувала б хорватам т? ж права, що ? в ?нших народ?в. Кожний федеральний п?дрозд?л буде мати сво? законодавч?, виконавч? та судов? органи?. В?н також в?дзначив, що нин?шня двосуб'?ктна система ? недолугою, тому що хорвати п?ддаються асим?ляц?? ? позбавлен? основних прав людини у федерац?? з босн?йцями.
- ↑ Хорват?я бажала анексувати Босн?ю. Арх?в ориг?налу за 4 листопада 2007. Процитовано 18 лютого 2010.
- ↑ Босн?йськ? хорвати жадають власну ?республ?ку?, якщо у серб?в республ?ка залишиться
- ↑ Босн?я: пропозиц?я щодо перекроювання мапи. Арх?в ориг?налу за 22 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2010.
- Herzeg-Bosnia — Croats in Bosnia and Herzegovina [Арх?вовано 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Text of Washington Agreement
- Herzeg Bosnia Canton/County
- War in BiH from Croatian point of view [Арх?вовано 21 червня 2009 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0d7xm6 · GND: 4561223-7 · J9U: 987007491938305171 · LCCN: n2005059340 · VIAF: 125697933 |