南昌铁路局计划加开46列旅客列车助力“五一”出行


Ука?з ?з В?лле?-Котре? (фр. Ordonnance de Villers-Cotterêts) — правовий документ, що його п?дписав король Франц?? Франциск ? у серпн? 1539 року, в м?ст? В?лле-Котре (сьогодн? в склад? департаменту Ена).
Укладений канцлером Г?йомом Пуай?, цей документ з 192 статтями [1] запроваджував ряд реформ у церковн?й, урядов?й ? судов?й сферах. Але головним чином цей указ ув?йшов в ?стор?ю як перший, що запровадив зверхн?сть ? винятков?сть французько? мови в юридичних ? адм?н?стративних документах. Статт? 110 ? 111 зобов'язують складати вс? урядов? й правов? акти, послуговуючись винятково французькою мовою, що фактично набула оф?ц?йного статусу, заступивши цим м?сце латинсько? та ?нших мов Франц?? у ц?й сфер? вжитку[2].
- Стаття 110. Que les arretz soient clers et entendibles
- Et afin qu'il n'y ayt cause de doubter sur l'intelligence desdictz arretz. Nous voulons et ordonnons qu'ilz soient faictz et escriptz si clerement qu'il n'y ayt ne puisse avoir aulcune ambiguite ou incertitude, ne lieu a en demander interpretacion.
- Сучасною мовою: Que les arrêts soient clairs et compréhensibles, et afin qu'il n'y ait pas de raison de douter sur le sens de ces arrêts, nous voulons et ordonnons qu'ils soient faits et écrits si clairement qu'il ne puisse y avoir aucune ambigu?té ou incertitude, ni de raison d'en demander une explication.
- (Переклад. Щоб вироки були виразн? й зрозум?л?, ? щоб не малося приводу для сумн?в?в щодо сенсу тих вирок?в, ми вол??мо й наказу?мо складати й писати ?х так ясно, аби в них не малося жодно? двозначност? чи невиразност?, ан? п?дстав запитувати тлумачення).
- Стаття 111. De prononcer et expedier tous actes en langaige fran?oys
- Et pour ce que telles choses sont souventesfoys advenues sur l'intelligence des motz latins contenuz es dictz arretz. Nous voulons que doresenavant tous arretz ensemble toutes aultres procedeures, soient de nous cours souveraines ou aultres subalternes et inferieures, soient de registres, enquestes, contractz, commisions, sentences, testamens et aultres quelzconques actes et exploictz de justice ou qui en dependent, soient prononcez, enregistrez et delivrez aux parties en langage maternel francoys et non aultrement.
- Сучасною мовою: De dire et faire tous les actes en langue fran?aise
- Et parce que de telles choses sont arrivées très souvent, à propos de la [mauvaise] compréhension des mots latins utilisés dans les arrêts, nous voulons que dorénavant tous les arrêts et autres procédures, que ce soit de nos cours souveraines ou autres, subalternes et inférieures, ou que ce soit sur les registres, enquêtes, contrats, commissions, sentences, testaments et tous les autres actes et exploits de justice ou de droit, que tous ces actes soient dits, écrits et donnés aux parties en langue maternelle fran?aise, et pas autrement.
- (Переклад. Оголошувати й складати вс? акти французькою мовою
- А оск?льки вельми часто надходило про так? реч?, щодо тлумачення вжитих у вироках сл?в латинських, ми вол??мо, щоб в?дтепер ус? постанови та ?нше судочинство, чи то нашого високого суду, чи ?нших, п?дпорядкованих ? нижч?х; чи то ре?стри, д?знання, договори, доручення, вироки, запов?ти й ?нш? юридичн? й правов? акти й д?? виголошувались, писались ? надавались сторонам р?дною французькою мовою ? жодною ?ншою).
Головна мета цих статей — припинити вжиток латинсько? мови в оф?ц?йних документах (проте латиною послуговувалися й надал? в церковних ре?страх деяких рег?он?в корол?вства), але ордонанс уплинув також ? на застосування ?нших численних мов ? д?алект?в, що ними розмовляли в багатьох рег?онах Франц??.
?нш? статт? документа зобов'зували священик?в вести ре?стри хрещень, ?з зазначенням дати й часу народження, щоб мати можлив?сть визначити в?к особи, ?? повнол?ття. Засв?дчувати ц? ре?стри мали нотар?уси.
Указ заборонив рем?снич? й торговельн? об'?днання, щоб покласти край страйкам.
Документ у ц?лому давав поштовх до ун?ф?кац?? та централ?зац?? держави, а застосування французько? мови визначило крок уперед до л?нгв?стично? та ?деолог?чно? ?дност? Франц??.

- ↑ Повний текст указу на сайт? Нац?онально? асамбле? Франц??
- ↑ Jean-Paul Labourdette, Guide de la résidence secondaire autour de Paris, Petit Futé, 2008, стор. 49, 50