Елеонора Рузвельт допомогла переконати чолов?ка залишитися в пол?тиц? п?сля того, як у 1921 роц? в?н був уражений тяжкою хворобою, ? почала виступати з промовами та з'являтися на заходах передвиборно? кампан?? зам?сть нього. П?сля його обрання губернатором Нью-Йорка в 1928 роц? та протягом решти державно? кар'?ри в уряд? Рузвельт регулярно виступала на публ?ц? в?д його ?мен?; ? як перша лед?, поки ?? чолов?к був президентом, вона значно зм?нила та переосмислила цю роль.
Свого часу Рузвельт була одн??ю з найвпливов?ших ж?нок у св?т?. Вона була першою дружиною президента, яка проводила регулярн? пресконференц??, писала щоденну колонку в газет?, щом?сячну колонку в журнал?, вела щотижневе рад?ошоу та виступала на нац?ональному парт?йному з'?зд?. К?лька раз?в вона публ?чно висловлювала незгоду з пол?тикою свого чолов?ка. Вона започаткувала експериментальну сп?льноту в Артурдейл?, Зах?дна В?рджин?я, для с?мей безроб?тних шахтар?в, яку п?зн?ше багато хто вважали невдалою. Виступала за розширення ролей ж?нок на робочому м?сц?, громадянськ? права афроамериканц?в ? американц?в аз?йського походження та права б?женц?в Друго? св?тово? в?йни.
П?сля смерт? чолов?ка в 1945 роц? Рузвельт залишалася активною в пол?тиц? протягом решти 17 рок?в свого життя. Вона наполягала на тому, щоб США при?дналися до ООН ? п?дтримали ??, ? стала ?? першим делегатом. Вона була першою головою Ком?с?? ООН з прав людини та керувала розробкою Загально? декларац?? прав людини. П?зн?ше очолила президентську ком?с?ю з? становища ж?нок при адм?н?страц?? Джона Ф. Кеннед?. До моменту смерт? Елеонора Рузвельт вважалася ?одн??ю з найшановн?ших ж?нок у св?т??; New York Times у некролоз? назвала ?? ?об'?ктом майже загально? поваги?.[21]
У 1999 роц? вона пос?ла дев'яте м?сце в перш?й десятц? списку найб?льш шанованих людей ХХ стол?ття за верс??ю Геллапа[22], а також була визнана ж?нкою, яку найб?льше шанували за 13 р?зних рок?в м?ж 1948 ? 1961 роками в щор?чному ж?ночому рейтингу найб?льш шанованих Геллапа.[23] Пер?одичн? опитування, як? проводить Досл?дницький ?нститут С??нського коледжу, незм?нно показують, що ?сторики оц?нюють Елеонору Рузвельт як найвидатн?шу американську першу лед?.
Анна Елеонора Рузвельт народилася 11 жовтня 1884 року в Мангеттен?, Нью-Йорк,[24][25] у родин? св?тськ?й с?м'? Анни Ребекки Голл ? Елл?ота Рузвельта.[26] Через батька вона була плем?нницею президента Теодора Рузвельта (старший брат батька). Через мат?р була плем?нницею тен?сних чемп?он?в Валентайна Г?лла ?Велл?? Голла III та Едварда Ладлоу Голла. З раннього дитинства вона вол?ла, щоб ?? називали Елеонорою. За характером була сором'язливою й любила самоту. Мати прозвала ?? ?бабусею?, оск?льки в дитинств? вона поводилася дуже серйозно.[27] Мати емоц?йно в?дкинула Елеонору, а також трохи соромилася н?бито ?простоти? доньки.[27]
У Елеонори були 2 молодших брати: Елл?отт-молодший ? Голл. У не? також був зведений брат Елл?отт Рузвельт Манн через роман ?? батька з Кет? Манн, служницею с?м'?.[28] Елеонора Рузвельт народилася у св?т? величезного багатства та прив?ле?в, оск?льки ?? с?м'я була частиною нью-йоркського вищого сусп?льства, яке називали ?пухлями?.[29]
Елеонора Рузвельт у три роки, 1887 р?к
19 травня 1887 року двор?чна Елеонора була на борту SS Britannic з батьком, мат?р'ю та т?ткою Т?сс?, коли в?н з?ткнувся з White Star LinerSS Celtic. ?? спустили в рятувальну шлюпку ? разом з батьками в?двезли на ?Селт?к? та повернули в Нью-Йорк. П?сля ц??? траг?чно? под?? Рузвельт все життя боялася корабл?в ? моря.[30]
7 грудня 1892 року вона втратила мат?р, яка померла в?д дифтер??. Наступного травня в?д т??? ж хвороби помер Елл?отт-молодший[31]. ?? батько, алкогол?к, ув'язнений у санатор??, помер 14 серпня 1894 року, вистрибнувши з в?кна п?д час б?ло? гарячки. В?н вижив п?сля пад?ння, але помер в?д судом.[32] Втрати дитинства Рузвельт зробили ?? схильною до депрес?? протягом усього життя.[32] П?зн?ше ?? брат Голл страждав в?д алкогол?зму.[33] Перед смертю батька в?н благав ?? бути щодо нього як мати, ? це прохання вона виконувала до к?нця його життя. Елеонора дуже любила брата, ? коли в?н вступив до школи Гротон у 1907 роц?, вона супроводжувала його як наглядачка. Поки в?н в?дв?дував Гротон, вона писала йому майже щодня, при цьому завжди в?дчуваючи в?дт?нок провини за те, що у Гола не було б?льш повноц?нного дитинства. Вона отримувала задоволення в?д усп?шност? Голла в школ? та пишалася його академ?чними досягненнями, серед яких був ступ?нь маг?стра ?нженер?? в Гарвард?.[34]
П?сля смерт? батьк?в Елеонора виховувалась у родин? бабус? по материнськ?й л?н??, Мер? Л?в?нгстон Ладлоу Голл ?з родини Л?в?нгстон?в у Т?вол?, Нью-Йорк.[32] У дитинств? вона була невпевненою, потребувала ласки ? вважала себе ?гидким каченям?.[29] Однак у 14 рок?в Рузвельт писала, що житт?в? перспективи не повн?стю залежать в?д ф?зично? краси: ?Незалежно в?д того, наск?льки простою може бути ж?нка, якщо на ?? обличч? в?дбит? правда та в?ддан?сть, вона вс?х привабить?.[35]
Елеонора навчалася приватно, ? за заохочення ?? т?тки Анни ?Бам?? Рузвельт у в?ц? 15 рок?в ?? в?дправили до Алленсвудсько? академ??, приватно? школи у В?мблдон?, Лондон, Англ?я,[36] де вона навчалася з 1899 до 1902 р?к. Директор, Мар? Сувестр, була в?домим педагогом та лесб?йкою, яка прагнула виховати незалежне мислення у молодих ж?нок. Сувестр особливо зац?кавилася Рузвельт, яка навчилася в?льно говорити французькою ? набула впевненост?.[37] Рузвельт ? Сувестр п?дтримували листування до смерт? Сувестр у березн? 1905 року, п?сля чого Рузвельт поклала портрет Сувестр на ?? ст?л ? принесла ?й листи ?з собою.[37] Двоюр?дна сестра Рузвельт Кор?н Дуглас Роб?нсон, чий перший семестр в Алленсвуд? зб?гався з останн?м семестром Рузвельт, сказала, що коли вона прибула до школи, ?Рузвельт була у школ? ?вс?м“. ?? вс? любили?.[38] Рузвельт хот?ла продовжити навчання в Алленсвуд?, але в 1902 роц? ?? покликала додому бабуся, щоб влаштувати за тогочасними традиц?ями ?? св?тський дебют для подальшого вдалого шлюбу.[37]
У 17 рок?в у 1902 роц? Елеонора Рузвельт завершила формальну осв?ту та повернулася до США; ?? представили на балу дебютанток у готел? Волдорф-Астор?я 14 грудня. П?зн?ше ?й дали власну веч?рку-?вих?д?.[39] Одного разу вона сказала про св?й дебют у публ?чн?й дискус??: ?Це було просто жахливо. Звичайно, це була прекрасна веч?рка, але я була такою нещасною, тому що д?вчина, яка виходить у св?т, ? абсолютно нещасною, якщо вона не зна? вс??? молод?. Звичайно, я так довго була за кордоном, що втратила зв'язок з ус?ма д?вчатами, яких знала в Нью-Йорку. Я була нещасною через все це?.[21]
Рузвельт була активним членом Молод?жно? л?ги Нью-Йорка незабаром п?сля ?? заснування, викладаючи танц? та г?мнастику в нетрях ?ст-Сайду.[39] На орган?зац?ю звернули увагу Рузвельт ?? подруга, засновниця орган?зац?? Мер? Гарр?ман ? родич-чолов?к, який критикував групу за ?залучення молодих ж?нок до громадсько? д?яльност??.[40]
Рузвельт все життя була ?пископаткою, регулярно в?дв?дувала служби ? була добре знайома з Новим Запов?том. Доктор Гарольд ?ван См?т стверджував, що вона ?дуже публ?чно розпов?дала про свою в?ру. У сотнях колонок ?М?й день“ ? ?Якщо ви запита?те мене“ вона торкалася питань в?ри, молитви та Б?бл???.[41][42]
Вл?тку 1902 року Рузвельт зустр?ла п'ятого двоюр?дного брата свого батька, Франкл?на Делано Рузвельта, в по?зд? до Т?вол?, Нью-Йорк.[43] У них зав'язалося та?мне листування та роман, ? 22 листопада 1903 року вони заручилися[44]. Мати Франкл?на, Сара Енн Делано, виступила проти союзу ? змусила його пооб?цяти, що оф?ц?йно про заручини не буде оголошено протягом року. ?Я знаю, який б?ль я завдав тоб??, — написав в?н матер? про сво? р?шення. Однак додав: ?Я знаю св?й власний розум, ? знав це протягом тривалого часу, ? знаю, що я н?коли не м?г думати ?накше?.[45] Сара взяла сина в карибський кру?з у 1904 роц?, спод?ваючись, що розлука придушить роман, але Франкл?н залишався р?шучим.[45] Дата вес?лля була призначена з урахуванням граф?ка президента Теодора Рузвельта, який мав бути в Нью-Йорку на парад? до Дня Святого Патр?ка, ? який погодився вести Елеонору до в?нця.[46]
Пара одружилася 17 березня 1905 року на вес?лл?, влаштованому Енд?коттом П?бод?, директором школи Гротона[43][47]. Подружкою наречено? була ?? двоюр?дна сестра Кор?нн Дуглас Роб?нсон. Вес?лля в?дбулося в Нью-Йорку.[48] Присутн?сть Теодора Рузвельта на церемон?? була новиною на перших стор?нках The New York Times та ?нших газет. Коли його запитали про те, що в?н дума? про союз Рузвельт-Рузвельт, президент сказав: ?Це добре, щоб ?м'я залишилося в с?м'??. Попередньо пара провела тижневий медовий м?сяць у Гайд-паркуу, а пот?м влаштувала прибирання в квартир? в Нью-Йорку. Того л?та вони вирушили у оф?ц?йний медовий м?сяць, трим?сячне турне ?вропою.[49]
Повернувшись до США, пара оселилася в будинку в Нью-Йорку, який надала мати Франкл?на, а також у друг?й резиденц?? в с?мейному ма?тку з видом на р?чку Гудзон в Гайд-парку. З самого початку Елеонора Рузвельт мала суперечлив? стосунки ?з суворою свекрухою. Таунхаус, який Сара подарувала ?м, був з'?днаний з ?? власною резиденц??ю розсувними дверима, ? Сара керувала обома домогосподарствами протягом 10 рок?в п?сля одруження сина. На початку Елеонора пережила розлад, п?д час якого вона пояснила чолов?ков?, що ?мен? не подобалося жити в будинку, який н? в якому раз? не був мо?м, у якому я н?чого не робила ? який не представляв того, як я хот?ла жити?, проте мало що зм?нилося.[50] Сара також намагалася контролювати виховання сво?х онук?в, ? Рузвельт п?зн?ше згадувала, що ?д?ти Франкл?на були б?льше д?тьми мо?? свекрухи, н?ж мо?ми?.[51] Старший син Елеонори Джеймс пам'ятав, як Сара казала сво?м онукам: ?Ваша мати т?льки народила вас, я б?льше ваша мати, н?ж ваша мати?.[51]
Рузвельт не любила займатися сексом з чолов?ком. Одного разу вона сказала сво?й доньц? Анн?, що це ?тяжке випробування?.[52] Вона також вважала себе непридатною для материнства, п?зн?ше писала: ?Мен? не природньо було розум?ти маленьких д?тей або рад?ти ?м?.[51] У цьому шлюб?, попри те, за 10 рок?в (з 1906 по 1916) Елеонора Рузвельт народила шестеро д?тей (одна дитина померла в дитинств?):
Елеонора Рузвельт ?з чолов?ком ? першими двома д?тьми, 1908 р?кАнна Елеонора Рузвельт (1906—1975)
У вересн? 1918 року Рузвельт розпаковувала одну з вал?з чолов?ка ? виявила пачку любовних лист?в до нього в?д його соц?ально? секретарки Люс? Мерсер, зарадя яко? в?н думав залишити дружину. Однак п?д тиском з боку його пол?тичного радника Лу?са Гова та його матер?, яка погрожувала позбавити Франкл?на спадщини, якщо в?н розлучиться, пара залишилася у шлюб?.[53] З цього моменту ?хн?й союз був б?льше пол?тичним партнерством. Розчарувавшись у чолов?ков?, Елеонора Рузвельт знову стала активною в громадському житт? та все б?льше зосереджувалася на соц?альн?й робот?, н?ж на рол? дружини.[54]
У серпн? 1921 року родина в?дпочивала на остров? Кампобелло, Нью-Брансв?к, Канада, коли у чолов?ка д?агностували парал?тичну хворобу пол?ом??л?т.[55][56] П?д час хвороби Рузвельт доглядала чолов?ка, чим, ймов?рно, врятувала йому життя.[57] Його ноги лишились парал?зованими, ? коли ступ?нь його ?нвал?дност? став очевидним, Рузвельт вела тривалу боротьбу з? свекрухою за сво? майбутн?, переконуючи чолов?ка залишитися в пол?тиц?, тод? як Сара наполягала, щоб в?н п?шов у в?дставку ? став с?льським джентльменом. Л?кар Франкл?на, доктор В?льям К?н, високо оц?нив в?ддан?сть Рузвельт чолов?ку п?д час його хвороби. ?Ви були р?дк?сною дружиною ? дуже в?дважно винесли св?й важкий тягар?, — сказав в?н, проголосивши ?? ?одн??ю з мо?х геро?нь?.[30]
Це стало переломним моментом у тривал?й боротьб? Елеонори та Сари, ? в м?ру зростання публ?чно? рол? Елеонори Рузвельт вона все б?льше вив?льнялася з-п?д контролю свекрухи.[58] Напружен?сть м?ж ними через ?? нових пол?тичних друз?в зросла до того, що родина побудувала котедж у Вел-К?лл?, в якому Елеонора та ?? гост? жили, коли чолов?к та д?ти були далеко в?д Гайд-парку.[59] Сама Рузвельт назвала це м?сце Вел-К?лл, у в?льному переклад? як ?водоспад-пот?к?[60] з голландсько?, загально? для перших ?вропейських поселенц?в рег?ону. Чолов?к заохочував Рузвельт розвивати цю власн?сть як м?сце, де вона могла б реал?зувати деяк? з? сво?х ?дей щодо роботи взимку для с?льських роб?тник?в ? ж?нок. Щороку, коли Рузвельт влаштовувала п?кн?к у Вел-К?лл? для хлопц?в-правопорушник?в, ?? онука Елеонора Рузвельт С?грейвс допомагала ?й. Вона усе життя була поруч з бабусею. С?грейвс зосередила свою кар'?ру виховательки та б?бл?отекарки на п?дтримц? багатьох справ, як? розпочав ? п?дтримувала Елеонора Рузвельт.
У 1924 роц? Елеонора Рузвельт виступала за демократа Альфреда См?та в його усп?шн?й спроб? переобратися на посаду губернатора штату Нью-Йорк проти кандидата в?д Республ?кансько? парт??, ?? двоюр?дного брата Теодора Рузвельта-молодшого[61]. Теодор-молодший ?й цього н?коли не пробачив. Т?тка Елеонори, Анна ?Бам?? Рузвельт Коулз, п?сля вибор?в публ?чно порвала з нею вс? стосунки. Вона написала Рузвельт: ?Я просто ненавиджу, щоб Елеонора виглядала так, як вона вигляда?. Хоча вона н?коли не була красивою, вона завжди справляла на мене чар?вний вплив, але, на жаль, ? браку?! Оск?льки пол?тика стала ?? найб?льшим ?нтересом, уся ?? чар?вн?сть зникла …?[62]. Рузвельт в?дкинула критику Бейм?, назвавши ?? ?старою ж?нкою?. Проте Бейм? та Рузвельт зрештою помирилися.
Старша донька Теодора Ал?са також порвала з Рузвельт через ?? передвиборчу кампан?ю. Ал?са та ?? двоюр?дний брат помирилися п?сля того, як останн?й написав Ал?с? вт?шного листа п?сля смерт? доньки Ал?си, Паул?ни Лонгворт.
Елеонора Рузвельт ? ?? дочка Анна роз?йшлися п?сля того, як вона взяла на себе деяк? соц?альн? обов'язки матер? в Б?лому дом?. Стосунки були ще б?льш напруженими, бо в лютому 1945 року Елеонора в?дчайдушно хот?ла по?хати з чолов?ком до Ялти (за два м?сяц? до його смерт?), але зам?сть не? в?н узяв з собою Анну. К?лька рок?в потому вони помирилися ? сп?впрацювати в численних про?ктах. Анна п?клувалася про мат?р, коли та була смертельно хвора в 1962 роц?.
Син Рузвельт Елл?отт написав численн? книги, в тому числ? та?мничу сер?ю, в як?й його мати була детективом. Однак ц? загадков? вбивства досл?див ? написав В?льям Гар?нгтон. Вони тривали до смерт? Гар?нгтона в 2000 роц?, через 10 рок?в п?сля смерт? Елл?отта.[63] Разом з Джеймсом Бро Елл?отт також написав дуже особисту книгу про сво?х батьк?в п?д назвою ?Рузвельти з Гайд-Парку: Нерозказана ?стор?я?, в як?й в?н розкрив подробиц? сексуального життя сво?х батьк?в, у тому числ? стосунки батька з коханкою Люс? Мерсер ? секретаркою Маргер?т[64], а також граф?чн? детал? хвороби, яка скал?чила його батька. Опубл?кована в 1973 роц? б?ограф?я також м?стить ц?нну ?нформац?ю про балотування його батька на пост в?цепрезидента, його п?дйом до посади губернатора Нью-Йорка та його президентства в 1932 роц?, зокрема за допомогою Лу?са Гоу. Коли Елл?отт опубл?кував цю книгу в 1973 роц?, Франкл?н Делано Рузвельт-молодший очолив с?м'ю, яка засудила його; книга була люто в?дкинута вс?ма братами ? сестрами Елл?отта. ?нший з д?тей Рузвельт, Джеймс, опубл?кував книгу ?Мо? батьки, в?дм?нний погляд? (разом з Б?ллом Л?бб?, 1976), яка була частково написана як в?дпов?дь на книгу Елл?отта. Продовження ?Нерозказано? ?стор??? з Джеймсом Бро, опубл?коване в 1975 роц? п?д назвою ?Побачення з долею?, перенесло сагу про Рузвельта до к?нця Друго? св?тово? в?йни. ?Мати Р.: Нерозказана ?стор?я? Елеонори Рузвельт, також з Брау, була опубл?кована в 1977 роц?. У 1984 роц? вийшов ф?льм Елеонор Рузвельт з ?Любов: пам'ять про стор?ччя?.
Елеонора Рузвельт мала близьк? стосунки з? сво?ю т?ткою, Мод Л?в?нгстон Голл. Молодша сестра матер? Елеонор, Мод, була лише на ш?сть рок?в старша за Елеонору, ? вони виросли разом у дом? матер? Мод, бабус? Елеонори. ?хн? стосунки були скор?ше сестринськими, н?ж м?ж т?ткою та плем?нницею.[65] П?сля того, як Мод розлучилася з першим чолов?ком, чемп?оном з? гри в поло Лоуренсом Вотербер?, у 1912 роц?, у 1914 вона одружилася з драматургом та роман?стом Дев?дом Гре?м, на невелик?й церемон??, на як?й були присутн? лише Елеонора та адвокат родини Рузвельт?в Джон М. Геккет.[66] Подружжя п?дтримувало т?сн? стосунки з Елеонорою та ?? чолов?ком, ? Елеонора в?д?грала важливу роль в усп?шному в?дстоюванн? призначення Дев?да Грея м?н?стром США у справах ?рланд??; посада, яку в?н об?ймав п?д час Друго? св?тово? в?йни з 1940 по 1947 рр.[65]
У 1930-х роках Елеонора Рузвельт мала романтичн? стосунки з ав?аторкою, письменницею та фем?н?сткою Амел??ю Ергарт (1897—1937). Одного разу вони прокралися з Б?лого дому та п?шли на веч?рку, одягнен? в?дпов?дно до нагоди. П?сля польоту з Ергарт Рузвельт отримала дозв?л навчатися л?тати, але не вт?лила ц? плани в життя. Чолов?к не був за те, щоб Елеонора стала п?лотом. Проте протягом життя Рузвельт часто сп?лкувалася з Ергарт.[67]
Елеонора Рузвельт (друга зл?ва) та Лорена Г?кок[en] (крайня справа), 1933
Елеонора Рузвельт також мала стосунки з репортеркою-лесб?йкою Associated Press (AP) Лореною Г?кок[en] (1893—1968), яка висв?тлювала ?? протягом останн?х м?сяц?в президентсько? кампан?? та ?шалено закохалася в не??.[68] Протягом цього пер?оду Рузвельт щодня писала листи по 10-15 стор?нок ?Г?ц??, яка планувала написати б?ограф?ю першо? лед?.[69] У листах були так? слова, як: ?Я хочу об?йняти тебе й поц?лувати в куточок твого рота?[70] ? ?Я не можу тебе поц?лувати, тому я ц?лую твою ?картинку“ на добран?ч ? добрий ранок!?[71]. П?д час ?навгурац?? чолов?ка в 1933 роц? Рузвельт носила каблучку ?з сапф?ром, яку ?й подарувала Г?кок.[72] Директор ФБРДжон Едгар Гувер зневажав л?берал?зм Рузвельт, ?? позиц?ю щодо громадянських прав ? критику тактики стеження Гувером як нею, так ? ?? чолов?ком, бо Гувер в?в велике дось? на Рузвельт,[73][74] яке в б?ограф?чному ф?льм? Дж. Едгар (2011) вказу? на компрометуюч? докази цих стосунк?в, якими Гувер мав нам?р шантажувати Елеонору. Скомпрометована як репортерка, Г?кок незабаром залишила свою посаду в AP, щоб бути ближче до Рузвельт, яка забезпечила ?й роботу сл?дчо? в програм? ?Новий курс?.[75]
Щодо сексуальних стосунк?в Рузвельт та Г?кок, однак, точилися значн? суперечки. У пресслужб? Б?лого дому тод? було в?домо, що Г?кок була лесб?йкою.[76] Науковц?, зокрема Л?л?ан Фейдерман[72] ? Гейзел Ровл?[77], стверджували, що у стосунках був ф?зичний компонент, тод? як б?ограф Г?кок Дор?с Фабер стверджувала, що наклепн? фрази ввели ?сторик?в в оману. Дор?с Гудв?н у сво?й розпов?д? про Рузвельт?в, яка отримала Пул?тцер?вську прем?ю 1994 року, заявила, що ?чи виходили Г?к ? Елеонора дал? поц?лунк?в ? об?йм?в?, неможливо точно визначити.[78] Елеонора була близькою подругою к?лькох лесб?йських пар, таких як Ненс? Кук ? Мар?он Д?керман, а також Естер Лейп ? Ел?забет Ф?шер Р?д. Мар? Сувестр, вчителька дитинства Елеонори, яка справила значний вплив на ?? подальше мислення, також була лесб?йкою.[77] Фабер опубл?кувала частину листування Рузвельт та Г?кок в 1980 роц?, але заявила, що закохан? фрази Рузвельт були лише ?незвичайно зап?зн?лою закохан?стю школярки?[79].[78] Досл?дниця Лейла Дж. Рупп розкритикувала аргумент Фабера, назвавши ?? книгу ?досл?дженням гомофоб??? та стверджуючи, що Фабер мимовол? представляла ?стор?нку за стор?нкою докази, як? окреслюють р?ст ? розвиток любовних стосунк?в м?ж двома ж?нками?.[80] У 1992 роц? б?ограф Елеонори Рузвельт Бланш В?зен Кук доводила, що стосунки були романтичними, що привернуло увагу кра?ни.[79][81][82] У нарис? Рассела Бейкера 2011 року, який огляда? дв? нов? б?ограф?? Рузвельт у New York Review of Books (?Франкл?н ? Елеонора: надзвичайний шлюб?, Гейзел Роул?, та ?Елеонора Рузвельт: трансформац?йна перша лед??, Мор?н Х. Б?зл?), зазначено: ?Що Стосунки з Г?кок справд? були еротичними, тепер зда?ться незаперечним, враховуючи те, що в?домо про листи, якими вони обм?нювалися?.[71]
У т? ж роки вашингтонськ? пл?тки пов'язували Елеонору романтично з адм?н?стратором Нового курсу Гарр? Гопк?нсом, з яким вона т?сно сп?впрацювала.[83] Рузвельт також т?сно дружила ?з сержантом пол?ц?? штату Нью-ЙоркЕрлом М?ллером, якого президент призначив ?? охоронцем.[84] Рузвельт було 44 роки, коли у 1929 роц? вона зустр?ла 32-р?чного М?ллера. В?н став ?? другом, а також ?? оф?ц?йним супроводом, навчаючи ?? р?зним видам спорту, таким як дайв?нг ? верхова ?зда, ? тренував ?? з тен?су. Б?ограф Бланш В?зен Кук пише, що М?ллер був ?першою романтичною участю? Елеонори у ?? середн? роки.[85]Гейзел Роул? робить висновок: ?Нема? сумн?ву, що Елеанора певний час була закохана в Ерла… Але навряд чи вони мали ?роман“?[86].
Дружба Елеонори з М?ллером в?дбулася в той самий час, коли ?? чолов?к, за чутками, мав стосунки з? сво?ю секретаркою Маргер?т ?М?сс?? Лехенд. См?т пише: ?Надзвичайно те, що як EР, так ? Франкл?н визнали, прийняли та заохочували цю домовлен?сть… Елеонора та Франкл?н були вольовими людьми, як? дуже дбали про щастя одне одного, але усв?домлювали свою власну неспроможн?сть забезпечити його?.[87] Кажуть, що в?дносини м?ж Рузвельт ? М?ллером тривали до ?? смерт? в 1962 роц?. Вважа?ться, що вони листувалися щодня, але вс? листи втрачен?. За чутками, листи були анон?мно куплен? та знищен?, або замкнен?, коли вона померла.[88]
Елеонора була давньою подругою американсько? суфражисткиКерр? Чепмен Кетт ? в 1941 роц? вручала ?й нагороду Chi Omega в Б?лому дом?[89].
У 1918 роц? Елеонора Рузвельт особисто виявила огиду до багатих ?вре?в, сказавши сво?й свекрус?, що ??врейська парт?я [була] жахливою… Я н?коли б?льше не хочу чути згадки про грош?, коштовност? чи собол?в?.[90][91] Коли вона стала сп?ввласницею школи Тодгантеру Нью-Йорку, до не? прийняли обмежену к?льк?сть ?вре?в. Б?льш?сть учн?в були протестантами з вищого класу, ? Рузвельт сказала, що дух школи ?був би ?ншим, якби у нас була надто велика частка ?врейських д?тей?. Вона сказала, що проблема поляга? не лише в к?лькост?, а й у якост?, оск?льки ?вре? були ?дуже несхож? на нас самих? ? ще не стали достатньо американськими. ?? антисем?тизм поступово п?шов на спад, особливо в м?ру того, як зростала ?? дружба з Бернардом Барухом.[92] П?сля Друго? св?тово? в?йни вона стала сильно п?дтримувати ?зра?ль, яким захоплювалася за його в?ддан?сть ц?нностям Нового курсу.[93][94]
На президентських виборах 1920 року чолов?к Рузвельт був висунутий напарником кандидата в президенти в?д Демократично? парт?? Джеймса М. Кокса. Елеонора при?дналася до нього в турне кра?ною, зробивши сво? перш? виступи передвиборчо? кампан??.[95] Кокс зазнав поразки в?д республ?канця Воррена Гард?нга, який перем?г з 404 голосами виборц?в проти 127[96].
Елеонора Рузвельт, 1932
Елеонора Рузвельт з чолов?ком у серпн? 1932 року
В?д початку його парал?чу у 1921 роц? Рузвельт почала бути дублером нед??здатного чолов?ка, виступаючи на публ?ц? в?д його ?мен?, часто п?д ретельним тренуванням Лу?са Гоу.[97] Вона також почала сп?впрацювати з Ж?ночою профсп?лковою л?гою (Women's Trade Union League — WTUL), збираючи кошти на п?дтримку ц?лей профсп?лки: 48-годинний робочий тиждень, м?н?мальна зароб?тна плата та скасування дитячо? прац?.[29] Протягом 1920-х рок?в Рузвельт став все б?льш впливовим як л?дер Демократично? парт?? штату Нью-Йорк. Франкл?н використовував сво? контакти серед жвнок у Демократичн?й парт??, щоб зм?цнити сво? становище серед них, заручившись ?хньою в?дданою п?дтримкою на майбутн?.[97]
У 1924 роц? Елеонора аг?тувала за демократа Альфреда См?та в його усп?шн?й спроб? переобратися на посаду губернатора штату Нью-Йорк проти кандидата в?д Республ?кансько? парт?? та свого двоюр?дного брата Теодора Рузвельта-молодшого[61]. Франкл?н висловився про ?жалюг?дну ?стор?ю? Теодора як пом?чника м?н?стра ВМС п?д час скандалу з Teapot Dome, ? у в?дпов?дь Теодор сказав про нього: ?В?н дивак! В?н не носить бренд нашо? родини?, що розлютило Елеонору. Вона пересл?дувала Теодора п?д час виборчо? кампан?? в штат? Нью-Йорк в автомоб?л?, оснащеному капотом ?з пап'?-маше у форм? г?гантського чайника, створеного для ?м?тац?? пару (щоб нагадати виборцям про передбачувану, але п?зн?ше спростовану причетн?сть Теодора до скандалу), ? в?дпов?ла на його промови сво?ми власними словами, назвавши його незр?лим.[98] П?зн?ше вона засуджувала ц? методи, визнаючи, що вони були нижчими за ?? г?дн?сть, але говорила, що вони були вигадан? ?брудними шахраями? Демократично? парт??. Теодор був переможений 105 000 голосами, ? н?коли не пробачив Елеонору. До 1928 року Рузвельт просувала кандидатуру См?та на пост президента ? висунула Франкл?на кандидатом в?д Демократично? парт?? на пост губернатора Нью-Йорка на зам?ну См?ту. Хоча См?т програв президентську гонку, Франкл?н перем?г, ? Рузвельти пере?хали в губернаторський ма?ок в Олбан?, Нью-Йорк.[99] П?д час перебування Франкл?на на посад? губернатора Рузвельт багато подорожувала штатом, щоб виголошувати промови та ?нспектувати державн? установи в?д його ?мен?, зв?туючи йому про сво? висновки в к?нц? кожно? по?здки.[100]
У 1927 роц? вона з подругами Мар?он Д?керман ? Ненс? Кук купила Тодхантерську школу для д?вчат, яка також пропонувала п?дготовч? курси до коледжу в Нью-Йорку. У школ? Рузвельт викладала курси американсько? л?тератури та ?стор?? на вищому р?вн?, наголошуючи на незалежн?й думц?, поточних под?ях ? соц?альн?й активност?. Вона продовжувала викладати три дн? на тиждень, поки ?? чолов?к був губернатором, але була змушена залишити викладання п?сля його обрання президентом.[101][102]
У 1927 роц? Елеонора Рузвельт заснувала Вал-К?лл ?ндастр?з разом з Кук, Д?керман ? Керолайн О'Дей, трьома подругами, з якими вона познайомила п?д час д?яльност? в Ж?ночому в?дд?л? Демократично? парт?? штату Нью-Йорк. В?н розташовувався на берез? струмка, який прот?кав через ма?ток родини Рузвельт?в у Гайд-парку, Нью-Йорк. Рузвельт та ?? д?лов? партнери проф?нансували буд?вництво невелико? фабрики, щоб забезпечити додатковий дох?д для м?сцевих фермерських с?мей, як? виготовляли мебл?, олов'яну та домоткану тканину традиц?йними рем?сничими методами. Користуючись популярн?стю колон?ального в?дродження, б?льш?сть продукт?в Вал-К?лл були створен? за зразком форм XVIII стол?ття. Рузвельт пропагувала Вел-К?лла через ?нтерв'ю та публ?чн? виступи. Вал-К?лл ?ндастр?з н?коли не стала програмою прожиткового м?н?муму, яку уявляли Рузвельт та ?? компаньйонки, але вона проклала шлях до б?льш масштабних ?н?ц?атив Нового курсу п?д час президентсько? адм?н?страц?? Франкл?на. Пог?ршене здоров'я Кук ? тиск Велико? депрес?? змусили ж?нок роз?рвати партнерство в 1938 роц?, тод? Рузвельт перетворила буд?вл? магазину на котедж у Вел-К?лл?, який згодом став ?? пост?йним м?сцем проживання п?сля смерт? чолов?ка в 1945 роц?. Отто Бегг придбав майно фабрики та використання ?мен? Вел-К?лл, щоб продовжувати виготовляти мебл? в колон?альному стил?, поки не вийшов на пенс?ю в 1975 роц?. У 1977 роц? котедж Рузвельт у Вел-К?лл? та його навколишн? майно площею 181 акр?в (0,73 км2)[103] було оф?ц?йно визначено актом Конгресу Нац?ональним ?сторичним м?сцем Елеонори Рузвельт, ?щоб вшанувати осв?ту, натхнення та життя та д?яльн?сть видатно? ж?нки в американськ?й ?стор?? на благо нин?шн?х ? майбутн?х покол?нь?.[103]
Елеонора Рузвельт зверта?ться до Червоного Хреста, 22 травня 1940 року
4 березня 1933 року п?д час ?навгурац?? Франкл?на Елеонора Рузвельт стала першою лед? Сполучених Штат?в. Знаючи вс?х попередн?х перших лед? ХХ стол?ття, вона була серйозно пригн?чена тим, що ?й довелося взяти на себе цю роль, яка традиц?йно обмежуваласядомашн?ми справами та господарюванням.[104] ?? безпосередня попередниця, Лу Гувер, припинила свою фем?н?стичну активн?сть, ставши першою лед?, заявивши про св?й нам?р бути лише ?тлом для Берт??.[105] Засмучення Елеонори через ц? прецеденти було наст?льки серйозним, що Г?кок назвала свою б?ограф?ю Рузвельт п?дзаголовком ?Неохоча перша лед??.[106]
За п?дтримки Гоу ? Г?кок Елеонора вир?шила переосмислити свою позиц?ю. За словами ?? б?ографа Бланш В?зен Кук, вона стала ?найб?льш суперечливою першою лед? в ?стор?? Сполучених Штат?в?.[106] Попри критику на ?хню адресу, за сильно? п?дтримки чолов?ка вона продовжувала вести активний б?знес ? виступи, як? розпочала ще до того, як об?йняти роль першо? лед? в епоху, коли мало одружених ж?нок робили кар'?ру. Вона була першою дружиною президента, яка проводила регулярн? пресконференц??, а в 1940 роц? стала першою, хто виступила на нац?ональному парт?йному з'?зд?.[107] Вона також писала щоденну та широко розповсюджену газетну колонку ?М?й день?, ще одна перша активн?сть для дружини президента.[108][109] Вона також стала першою першою лед?, яка писала щом?сячну журнальну колонку та вела щотижневе рад?ошоу.[110]
У перший р?к президентства чолов?ка Рузвельт була налаштована в?дпов?дати його президентськ?й зарплат? й заробила 75 000 долар?в на сво?х лекц?ях ? письм?, б?льшу частину яких вона в?ддала на благод?йн?сть.[111] До 1941 року вона отримувала гонорари за лекц?? в розм?р? 1000 долар?в[112] ? отримала почесне членство Ф? Бета Каппа на одн?й з? сво?х лекц?й, щоб в?дзначити ?? досягнення.[113][114]
За 12 рок?в роботи в Б?лому дом? Елеонора Рузвельт мала розгалужений граф?к по?здок, часто з'являючись на робочих зборах, щоб запевнити прац?вник?в епохи Велико? депрес??, що Б?лий д?м пам'ята? про ?хн? становище. В одн?й в?дом?й карикатур? того часу з журналу ?Нью-Йоркер? (3 червня 1933 р.), яка сатирично опису? ?? в?зит на шахту, здивований шахтар, вдивляючись у темний тунель, каже колез?: ?Заради Бога, а ось ? м?с?с Рузвельт!?[115][116].
На початку 1933 року ?Бонусна арм?я?, група протесту ветеран?в Першо? св?тово? в?йни, вдруге за два роки пройшла маршем до Вашингтона, вимагаючи дострокового вручення бонусних сертиф?кат?в ветеранам. Минулого року президент Гувер наказав ?х роз?гнати, а кавалер?я арм?? США атакувала ветеран?в ? закидала ?х сльозог?нним газом.[117] Цього разу Елеонора Рузвельт в?дв?дала ветеран?в у ?хньому брудному табор?, вислухавши ?хн? хвилювання та сп?ваючи з ними арм?йськ? п?сн?.[118] Зустр?ч розрядила напругу м?ж ветеранами та адм?н?страц??ю, ? один ?з учасник?в маршу п?зн?ше прокоментував: ?Гувер послав арм?ю. [Президент] Рузвельт послав свою дружину?.[119]
У 1933 роц? п?сля того, як Рузвельт стала першою лед?, нову чайно-г?бридну троянду назвали на ?? честь (Rosa x hybrida ?Mrs. Franklin D. Roosevelt?).[120]
У 1937 роц? вона почала писати автоб?ограф?ю, ус? томи яко? були з?бран? в ?Автоб?ограф?ю Елеонори Рузвельт? у 1961 роц? (Harper & Brothers ,ISBN 0-306-80476-X).
З 1982 року Досл?дницький ?нститут С??нського коледжу пер?одично проводить опитування, просячи ?сторик?в оц?нити перших лед? США за кумулятивним балом за такими незалежними критер?ями, як походження, ?нтелект, ц?нн?сть для кра?ни, те, що вони ?сво? ж?нки?, чесн?сть, досягнення, в?двага, л?дерство, сусп?льний ?м?дж ? ц?нн?сть для президента. ?сторики-учасники оц?нили Рузвельт як першу лед?, яка найкраще оц?ню?ться в кожному з п’яти таких опитувань.[121][122] У досл?дженн? 2003 року Рузвельт отримала найвищу оц?нку за 9 з 10 критер??в (попередн? минуле, ц?нн?сть для кра?ни, ?нтелект, бути ?сво?ю ж?нкою?, чесн?сть, досягнення, в?двага, л?дерство та ц?нн?сть для президента). Вона пос?ла друге м?сце в ?нш?й категор?? (публ?чний ?м?дж), поступаючись лише Жакл?н Кеннед? Онасс?с.[122] В опитуванн? 2008 року Рузвельт пос?ла перше м?сце за 8 з 10 критер??в (розум, мужн?сть, ц?нн?сть для кра?ни, бути ?сво?ю ж?нкою?, чесн?сть, досягнення, ц?нн?сть для президента та л?дерство) ? друге за двома ?ншими категор?ями (фон ? публ?чне зображення) позаду Жакл?н Кеннед?.[123] У додаткових питаннях, включених до опитування 2014 року, ?сторики оц?нили Рузвельт як найкращу серед перших лед? ХХ та ХХ? стол?ть щодо просування проблем ж?нок, пол?тичного актив?зму, сильного публ?чного сп?лкування, державно? служби п?сля в?дходу з посади, а також створення тривало? спадщини. Кр?м того, ?? було визнано другою першою лед?, яку ?сторики легко уявляють на президентськ?й посад?.[121] У досл?дженн? 2014 року Рузвельт ? ?? чолов?к також отримали найвищий рейтинг серед перших пар з точки зору того, що вони ?владна пара?.[124]
Американський молод?жний конгрес ? Нац?ональне управл?ння у справах молод?
Американський молод?жний конгрес (American Youth Congress - AYC) був створений у 1935 роц? для захисту прав молод? в пол?тиц? США, ? в?н в?дпов?дав за внесення Б?лля про права молод? до Конгресу США. В?дносини Елеонори Рузвельт з AYC зрештою призвели до створення Нац?онально? молод?жно? адм?н?страц??, агентства Нового курсу в США, заснованого в 1935 роц?, яке зосередилося на забезпеченн? роботою та осв?тою американц?в в?ком в?д 16 до 25 рок?в[125][126][127]. NYA очолив Обр? В?лл?с В?льямс, видатний л?берал з Алабами, близький до Рузвельта та Гарр? Гопк?нса. Говорячи про NYA у 1930-х роках, Рузвельт висловила сво? занепоко?ння щодо в?ку, заявивши, що ?я живу в справжньому жаху, коли думаю, що ми можемо втрачати це покол?ння. Ми повинн? залучити цих молодих людей до активного життя громади та змусити вони в?дчувають, що вони необх?дн??.[128] У 1939 роц? Ком?тет Д??са викликав до суду л?дер?в AYC, як?, окр?м того, що служили в AYC, також були членами Л?ги комун?ст?в молод?. Елеонора Рузвельт була присутня на слуханнях, а пот?м запросила викликаних св?дк?в до Б?лого дому п?д час ?хнього перебування у Вашингтон?, округ Колумб?я. Джозеф П. Леш був одним ?з ?? гостей. 10 лютого 1940 року члени AYC, як гост? Рузвельт як першо? лед?, в?дв?дали п?кн?к на галявин? Б?лого дому, де до них звернувся Франкл?н з П?вденного портика. Президент закликав ?х засуджувати не лише нацистський режим, але й ус? диктатури.[129] Пов?домля?ться, що група освистала президента. П?сля цього багато тих же молодих людей п?кетували Б?лий д?м як представники Американсько? моб?л?зац?? миру. Серед них був Джозеф Кедден, один ?з гостей у Рузвельта. П?зн?ше в 1940 роц?, попри публ?кац?ю Елеонори Рузвельт ?? причин ?Чому я все ще в?рю в Молод?жний конгрес?, Американський молод?жний конгрес був розпущений.[130] NYA було закрито в 1943 роц?[131].
Головним про?ктом Елеонори Резвельт протягом перших двох терм?н?в правл?ння ?? чолов?ка було створення заплановано? громади в Артурдейл?, Зах?дна В?рджин?я.[132] 18 серпня 1933 року, за наполяганням Г?кок, Рузвельт в?дв?дала с?м'? бездомних шахтар?в у Моргантаун?, Зах?дна В?рджин?я, як? були занесен? до чорного списку через профсп?лкову д?яльн?сть.[133] Глибоко вражена в?зитом, вона запропонувала створити сп?льноту для переселення шахтар?в у Артурдейл, де вони могли б заробляти на життя натуральним господарством, ремеслами та м?сцевим заводом.[134] Вона спод?валася, що про?кт може стати моделлю для ?нового типу сп?льноти? в США, де про прац?вник?в будуть п?клуватися краще.[135] ?? чолов?к з ентуз?азмом п?дтримав про?кт.[134]
П?сля початкового, катастроф?чного експерименту з? зб?рними будинками, буд?вництво розпочалося знову в 1934 роц? за специф?кац?ями Рузвельт, цього разу з ?ус?ма сучасними зручностями?, включаючи внутр?шню сантехн?ку та центральне парове опалення. У червн? с?м'? зайняли перш? 50 будинк?в та погодилися в?дшкодувати уряду через 30 рок?в.[132] Хоча Рузвельт спод?вався на расово зм?шану громаду, шахтар? наполягали на обмеженн? членства б?лими християнами. П?сля програшу в голосуванн? громади Рузвельт рекомендувала створити ?нш? громади для виключених чорношк?рих та ?врейських шахтар?в.[136] Цей досв?д спонукав Рузвельт стати набагато в?дверт?шою у питанн? расизму.[137]
Елеонора Рузвельт протягом к?лькох рок?в активно збирала кошти для громади, а також витрачала на про?кт б?льшу частину власного доходу.[138] Проте про?кт розкритикували як л?в?, так ? прав? пол?тичн? сили. Консерватори засудили це як соц?ал?стичну та ?комун?стичну змову?, тод? як члени Конгресу в?д Демократично? парт?? виступили проти конкуренц?? уряду з приватними п?дпри?мствами.[139]М?н?стр внутр?шн?х справГарольд ?кес також виступив проти про?кту, посилаючись на його високу варт?сть в розрахунку на одну на с?м'ю.[140] Артурдейл продовжував падати як пр?оритет державних витрат для федерального уряду до 1941 року, коли США розпродали останн? сво? авуари в громад? з? збитком.[141]
П?зн?ше коментатори загалом назвали експеримент Артурдейл невдалим.[142] Сама Рузвельт була р?зко збентежена в?зитом 1940 року, п?д час якого вона в?дчула, що м?сто стало надм?рно залежним в?д зовн?шньо? допомоги.[143] Однак жител? вважали м?сто ?утоп??ю? пор?вняно з попередн?ми обставинами, ? багато з них повернулися до економ?чного самозабезпечення.[141] Рузвельт особисто вважала про?кт усп?шним, п?зн?ше розпов?даючи про покращення, як? вона побачила в житт? людей там, ? заявила: ?Я не знаю, чи ви дума?те, що це варту? п?вм?льйона долар?в. Але я так?.[142]
?сторики вважають Елеонору Рузвельт значно б?льш просунутою, н?ж ?? чолов?к, у питаннях громадянських прав.[123] П?д час його правл?ння вона стала важливою ланкою афроамериканського населення в епоху сегрегац??.[123][144] Попри бажання президента заспоко?ти настро? жител?в П?вдня, Рузвельт активно п?дтримувала рух за громадянськ? права. П?сля досв?ду роботи з Артурдейлом та перев?рок програм Нового курсу в п?вденних штатах вона д?йшла висновку, що програми Нового курсу дискрим?нують афроамериканц?в, як? отримували непропорц?йно малу частку грошей на допомогу. Елеонора Рузвельт стала одним ?з небагатьох голос?в в адм?н?страц?? свого чолов?ка, як? наполягали на тому, щоб п?льги однаково поширювалися на американц?в ус?х рас.[144]
Вона також порушила традиц?ю, запросивши до Б?лого дому сотн? афроамериканських гостей.[145] У 1936 роц? вона д?зналася про умови в Нац?ональн?й школ? для д?вчат, переважно афроамериканц?в, реформаторсько? школ?, яка колись була розташована в район? Пал?сейдс у Вашингтон?, округ Колумб?я[146]. Вона в?дв?дувала школу, писала про це у сво?й рубриц? ?М?й день?, лоб?ювала додаткове ф?нансування, наполягала на зм?н? штатного розкладу та навчального плану. ?? запрошення до Б?лого дому студент?в стало проблемою п?д час кампан?? переобрання ?? чолов?ка 1936 року.[147] Коли ? в 1939 роц? чорношк?р?й сп?вачц? Мер?ан Андерсон було в?дмовлено у Вашингтонському конституц?йному зал?, Елеонора Рузвельт на знак протесту вийшла ?з групи та допомогла орган?зувати ще один концерт на сходах Мемор?алу Л?нкольна[115].
Проте афроамериканська письменниця Зора Н?л Герстон критикувала Рузвельт за те, що вона не оскаржила р?шення Ради з питань осв?ти округу Колумб?я одночасно в?дмовити Андерсон в наданн? м?сця для виступу в актов?й зал? повн?стю б?ло? Центрально? середньо? школи. ?Щодо аудитор?? середньо? школи, — заявила Герстон, — накинутися на людей, в?дпов?дальних за расов? упередження, означало б звинуватити ? викрити самих обвинувач?в. Округ Колумб?я не ма? самоуправл?ння; в?н контролю?ться ком?тетами Конгресу, а Конгрес на той час був у переважн?й б?льшост? демократичним. Його контролювали т? сам? люди, як? так голосно кричали проти ДАР. На мою думку, сл?д було засудити обидва м?сця, або жодне з них?. Рада збер?гала свою пол?тику виключення ще довго п?сля концерту Андерсон на Мемор?ал? Л?нкольна.[148]
П?зн?ше Рузвельт представила Андерсон королю ? королев? Сполученого Корол?вства п?сля виступу Андерсон на об?д? в Б?лому дом?.[149] Вона також орган?зувала призначення афроамерикансько? осв?тянки Мер? Маклеод Бетюн, з якою подружилася, на посаду директора в?дд?лу у справах негр?в Нац?онального управл?ння у справах молод?.[150][151] Щоб уникнути проблем з персоналом, коли Бетюн в?дв?дувала Б?лий д?м, Рузвельт зустр?чала ?? б?ля вор?т, об?йняла ? зайшла, тримаючи руку об руку.[152]
Елеонора Рузвельт була ?очима та вухами?[153] Нового курсу. Вона дивилася в майбутн? ? була в?ддана соц?альн?й реформ?. Одна з цих програм допомогла працюючим ж?нкам отримувати кращу зароб?тну плату. Новий курс також змусив ж?нок менше працювати на машинах ? б?льше працювати б?лими ком?рцями. Ж?нкам не доводилося працювати на фабриках, виготовляючи в?йськов? припаси, тому що чолов?ки поверталися додому, щоб взяти на себе довг? дн? та ноч?, як? ж?нки працювали, щоб зробити св?й внесок у в?йськов? д??. Рузвельт привнесла в роль першо? лед? небачену активн?сть ? зд?бност?.[17]
На противагу ?? звичайн?й п?дтримц? прав афроамериканц?в, ?м?ста заходу сонця? Елеонор у Зах?дн?й В?рджин?? було названо на ?? честь ? було засноване в 1934 роц?, коли вона та Франкл?н в?дв?дали округ ? розробили його як тестовий майданчик для с?мей. Як ?м?сто заходу сонця?, як й ?нш? м?ста Франкл?на Рузвельта по вс?й кра?н? (так? як Гринбелт, Гр?нг?ллз, Гр?ндейл, Генфорд або Норр?с), воно було лише для б?лих.[154] Це було частиною про?кту Нового курсу.[155]
Рузвельт за лаштунками лоб?ювала законопро?кт Кост?гана-Вагнера 1934 року про визнання самосуду федеральним злочином, зокрема орган?зувала зустр?ч свого чолов?ка ? президента Нац?онально? асоц?ац?? сприяння прогресу кольорового населенняВолтера Френс?са Вайта[156]. Побоюючись, однак, що в?н втратить голоси п?вденних делегац?й Конгресу щодо свого законодавчого порядку денного, Франкл?н в?дмовився публ?чно п?дтримати законопро?кт, який не зм?г прийняти Сенат.[157] У 1942 роц? Елеонора Рузвельт працювала з актив?сткою Паул? Мюррей, щоб переконати Франкл?на подати апеляц?ю в?д ?мен? пайовика Оделла Воллера, засудженого за вбивство б?лого фермера п?д час б?йки. Хоча Франкл?н над?слав листа губернатору В?рджин?? Колгейту Дардену, закликаючи його пом'якшити вирок на дов?чне ув'язнення, Воллера стратили, як ? було заплановано.[158]
Елеонора Рузвельт у 1943 роц?
П?дтримка Елеонорою Рузельт прав афроамериканц?в зробила ?? непопулярною ф?гурою серед б?лих на П?вдн?. Поширювалися чутки про ?Клуби Елеонори?, створен? слугами, щоб протистояти роботодавцям, ? ?В?вторки Елеонори?, п?д час яких афроамериканц? збивали б?лих ж?нок на вулиц?, хоча жодних доказ?в цьому так ? не було знайдено.[159] Коли в червн? 1943 року в Детройт? спалахнули расов? заворушення, критики як на П?вноч?, так ? на П?вдн? написали, що в цьому винна Елеонора Рузвельт.[160] У той же час вона стала наст?льки популярною серед афроамериканц?в, як? ран?ше були над?йним республ?канським виборчим блоком, що вони стали пост?йною базою п?дтримки Демократично? парт??.[161]
Проте п?д час в?йни Рузвельт не змогла допомогти л?деру роб?тник?в А. Ф?л?пу Рендольфу п?сля того, як Е. Х. Крамп, оч?льник б?льшост? Демократично? парт?? в Мемф?с?, близький соратник ? друг президента, в?дкрито порушив його конституц?йн? права. У 1943 роц? Рендольф розпочав особисту кампан?ю за свободу слова в Мемф?с? у в?дпов?дь на використання Крампом тактики сильно? руки та пол?тичного тиску, щоб вигнати з м?ста двох в?домих м?сцевих чорношк?рих республ?канц?в, Дж. Б. Март?на та друга Рендольфа Роберта Черча молодшого. Коли Рендольф при?хав до м?ста, Крамп в?дмовив йому у м?сцях ? залякав м?сцевих афроамериканських л?дер?в, погрожуючи ?м в'язницею, щоб вони в?дкликали запрошення виступати. Рендольф закликав Рузвельт, яка також мала дружн? пол?тичн? зв'язки з Крампом, зробити щось, щоб протистояти ?фашистському? запереченню Крампом свободи слова, але ?? в?дпов?дь Рендолфу 18 грудня була такою: ?Я передала Вашого листа мо?му другов?, коли отримала його, ? мен? шкода, що на нього не в?дпов?ли ран?ше. Мен? порадили н?чого не робити, оск?льки це може принести б?льше шкоди, н?ж корист??.[162]
П?сля японсько? атаки на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року Рузвельт виступила проти японсько-американських упереджень, застер?гаючи в?д ?велико? ?стер?? проти груп меншин?[163]. Вона також приватно виступала проти виконавчого наказу 9066 свого чолов?ка, який вимагав в?д американц?в японського походження в багатьох районах США пере?хати до табор?в ?нтернованих[164]. Елеонору Рузвельт широко критикували за захист японсько-американських громадян, у тому числ? заклик Лос-Анджелес Таймс про те, що ?? ?змусять п?ти з громадського життя? через ?? позиц?ю щодо цього питання.[165]
21 травня 1937 року Елеонора Рузвельт в?дв?дала Вестморленд Гоумстедс, щоб в?дзначити прибуття останнього господаря сп?льноти. У подорож? ?? супроводжувала Ел?нор Моргентау, дружина Генр? Моргентау-молодшого[166], м?н?стра ф?нанс?в президента.[167]?Я не в?рю в патернал?зм. Мен? не подобаються благод?йн? орган?зац???, — сказала ран?ше Рузвельт. Але кооперативн? сп?льноти, так? як Westmoreland Homesteads, продовжила вона, запропонували альтернативу ?нашим досить усталеним ?деям?, яка могла б ?забезпечити р?вн?сть можливостей для вс?х ? запоб?гти повторенню под?бно? катастрофи [Велико? депрес??] в майбутньому?. Мешканц? були наст?льки захоплен? ?? особистим виявом ?нтересу до програми, що негайно погодилися перейменувати громаду на ?? честь (Нова назва м?ста, Норвельт, була по?днанням останн?х склад?в ?? ?мен: EleaNOR RooseVELT.)[168] Зал пожежник?в у Норвельт? названий на ?? честь Рузвельт-Голом.[167]
Елеонора Рузвельт була безпрецедентно в?двертою першою лед?, яка набагато б?льше використовувала мед?а, н?ж ?? попередниц?. У ц?й д?яльност? вона п?д?ймала питання дискрим?нац?? та прав ж?нок.
За 12 рок?в президентства свого чолов?ка вона провела 348 пресконференц?й[169]. Натхненна особистими стосунками з Лореною Г?кок[en], Рузвельт заборонила чолов?кам-репортерам в?дв?дувати прес-конференц??, фактично змусивши газети тримати в штат? ж?нок-репортерок, щоб висв?тлювати ??. Вона пом'якшила правило лише одного разу, коли повернулася з тихоокеансько? подорож? 1943 року.[170] Оск?льки Gridiron Clubзаборонив ж?нкам брати участь у щор?чн?й вечер? Gridiron для журнал?ст?в, Рузвельт орган?зувала змагання для ж?нок-репортерок у Б?лому дом?, яке вона назвала ?Gridiron Widows?.[171]
У не? брали ?нтерв'ю багато газет; Новоорлеанська журнал?стка Айр?с Келсо назвала Рузвельт найц?кав?шою сп?врозмовницею.[172] У перш? дн? сво?х пресконференц?й, на яких брали участь виключно ж?нки, вона сказала, що вони не стосуватимуться ?пол?тики, законодавства чи виконавчих р?шень?,[173] оск?льки оч?ку?ться, що роль першо? лед? на той час буде непол?тичною. Вона також спочатку погодилася, що уникатиме обговорення сво?х погляд?в щодо заход?в Конгресу, як? оч?куються на розгляд. Проте пресконференц?? дали при?мну можлив?сть для репортерок посп?лкуватися безпосередньо з першою лед?, доступ до яко? був недоступний за попередн?х адм?н?страц?й.[174]
Незадовго до того, як в лютому 1933 року ?? чолов?к вступив на посаду президента, Рузвельт убл?кувала редакц?йну статтю в Women's Daily News, яка наст?льки р?зко суперечила його запланован?й пол?тиц? державних витрат, що в?н опубл?кував репл?ку в наступному номер?.[175] Ув?йшовши до Б?лого дому, вона п?дписала контракт ?з журналом Woman's Home Companion на забезпечення щом?сячно? колонки, у як?й вона в?дпов?дала на листи, над?слан? ?й читачами; ця функц?я була скасована в 1936 роц?, коли наближалися чергов? президентськ? вибори.[176] Вона продовжила сво? статт? в ?нших м?сцях, опубл?кувавши п?д час свого перебування на посад? першо? лед? понад 60 статей у нац?ональних журналах.[177] Рузвельт стала колумн?стом, започаткувала синдиковану газетну колонку п?д назвою ?М?й день?, яка виходила ш?сть дн?в на тиждень з 1936 року до ?? смерт? в 1962 роц?[171]. У колонц? вона писала про свою повсякденну д?яльн?сть, а також про гуман?тарн? проблеми.[178] Партнерка Рзувельт Лорена Г?кок ? Джордж Т. Бай, ?? л?тературний агент, заохочували ?? написати колонку.[179][180] З 1941 року до сво?? смерт? в 1962 роц? вона також вела колонку з порадами ?Якщо ви запита?те мене?, спочатку опубл?ковану в Ladies Home Journal, а пот?м у McCall's.[181] Доб?рку ?? колонок було з?брано в книз? ?Якщо ви запита?те мене: важлив? поради Елеонори Рузвельт? у 2018 роц?[182].
Б?зл? стверджував, що публ?кац?? Рузвельт, як? часто стосувалися питань ж?нок ? запрошували на в?дгуки, будучи св?домою спробою використати журнал?стику ?для подолання соц?ально? ?золяц??? ж?нок, зробивши ?сусп?льну комун?кац?ю двосторонн?м каналом?.[183]
З Люс?ль Бол п?д час туру готелями Вашингтона, округ Колумб?я, збираючи кошти для боротьби з пол?ом??л?том (1944)
Рузвельт також широко використовувала рад?о. Вона не була першою першою лед?, яка вела трансляц?ю — ?? попередниця, Лу Гувер, робила це, але не мала регулярно? рад?опрограми. Елеонора Рузвельт вперше випустила в еф?р власн? рад?окоментац?йн? програми, починаючи з 9 липня 1934 року.[184] У тому першому шоу вона розпов?ла про вплив ф?льм?в на д?тей, потребу в цензор?, який м?г би переконатися, що ф?льми не прославляють злочинн?сть ? насильство, ? свою думку про недавн?й бейсбольний матч ус?х з?рок. Вона також прочитала рекламний ролик компан?? з виробництва матрац?в, яка виступила спонсором трансляц??. Вона сказала, що не погодиться на зарплату за еф?р ? пожертву? цю суму (3000 долар?в) на благод?йн?сть.[185] П?зн?ше того ж року, у листопад? 1934 року, вона провела сер?ю програм про осв?ту д?тей на рад?останц?? CBS. Спонсорована компан??ю з виробництва друкарських машинок, Рузвельт знову пожертвувала грош? Ком?тету американських друз?в, щоб допомогти школ?, якою в?н керував.[186] Протягом 1934 року Елеонора Рузвельт встановила рекорд за к?льк?стю виступ?в першо? лед? по рад?о: вона виступала як гостя у програмах ?нших людей, а також як ведуча власно?, загалом 28 раз?в того року.[187] У 1935 роц? Рузвельт продовжувала вести програми, ор??нтован? на ж?ночу аудитор?ю, в тому числ? одну п?д назвою ?Це ж?ночий св?т?. Кожного разу вона жертвувала зароблен? грош? на благод?йн?сть.[188] Асоц?ац?я спонсора з популярною першою лед? призвела до зростання продаж?в ц??? компан??: коли Selby Shoe Company спонсорувала сер?ю програм Рузвельт, продаж? зросли на 200 %.[189] Той факт, що ?? програми були спонсорован?, викликав суперечки: пол?тичн? вороги ?? чолов?ка висловлювали скептицизм щодо того, чи справд? вона жертвувала свою зарплату на благод?йн?сть; вони звинуватили ?? в ?корисливост??. Але ?? рад?опрограми виявилися наст?льки популярними серед аудитор??, що критика не мала ефекту.[190] Вона продовжувала вести трансляц?? протягом 1930-х, ?нод? на CBS, а ?нод? на NBC.
10 травня 1940 року Н?меччина вторглася до Бельг??, Люксембургу та Н?дерланд?в, ознаменувавши к?нець в?дносно безконфл?ктно? фази ?дивно?? Друго? св?тово? в?йни. Коли США почали рухатися до в?йськового курсу, Елеонора Рузвельт знову пережила депрес?ю, боячись, що ?? роль у боротьб? за внутр?шню справедлив?сть стане сторонньою для кра?ни, зосереджено? на зовн?шн?х справах. Вона ненадовго розглядала можлив?сть по?здки до ?вропи, щоб працювати з Червоним Хрестом, але ?? в?дмовили радники президента, як? вказали на насл?дки, якщо дружина президента стане в?йськовополоненою[192]. Однак незабаром вона знайшла ?нш? причини в?йни, над якими можна було працювати, починаючи з народного руху за дозв?л ?мм?грац?? ?вропейських д?тей-б?женц?в.[193] Вона також лоб?ювала свого чолов?ка дозволити б?льшу ?мм?грац?ю груп, пересл?дуваних нацистами, включаючи ?вре?в, але побоювання п'ято? колони змусили його обмежити ?мм?грац?ю, а не розширити ??.[194] Рузвельт усп?шно домоглася статусу пол?тичного б?женця для 83 ?врейських б?женц?в ?з СС Quanza в серпн? 1940 року, але ?й було в?дмовлено в багатьох ?нших випадках.[195] П?зн?ше ?? син Джеймс писав, що ??? найб?льшою шкодою в к?нц? ?? життя? було те, що п?д час в?йни вона не змусила чолов?ка прийняти б?льше б?женц?в в?д нацизму.[196]
Елеонора Рузвельт була активною ? на внутр?шньому фронт?. Починаючи з 1941 року, вона разом з мером Нью-ЙоркаФ?орелло Ла Гуард?а очолювала Управл?ння цив?льно? оборони (Office of Civilian Defense — OCD), працюючи над тим, щоб надати цив?льним добровольцям б?льшу роль у п?дготовц? до в?йни.[197] Невдовз? вона опинилася в боротьб? за владу з Ла Гуард?а, який вважав за краще зосереджуватися на вужчих аспектах оборони, тод? як вона вважала вир?шення ширших соц?альних проблем не менш важливими для в?йськових зусиль.[198] Хоча Ла Гуард?а п?шов з OCD у грудн? 1941 року, Рузвельт була змушена п?ти у в?дставку через гн?в у Палат? представник?в через висок? зарплати для к?лькох призначень OCD, включаючи двох ?? близьких друз?в.[199]
У 1941 роц? за сценар??м Елеонори Рузвельт вийшов короткометражний ф?льм?Ж?нки в захист??. В?н був створений Управл?нням з питань надзвичайних ситуац?й ? коротко описував спос?б, у який ж?нки можуть допомогти п?дготувати кра?ну до можливост? в?йни. Також ? розд?л про типи костюм?в, як? ж?нки носили б п?д час в?йськово? роботи. Наприк?нц? ф?льму опов?дач поясню?, що ж?нки житт?во важлив? для забезпечення здорового с?мейного життя в Америц? та виховання д?тей, ?що завжди було першою л?н??ю захисту?.
Елеонора Рузвельт в?дв?ду? в?йська на Галапагосах, 21 березня 1944
У жовтн? 1942 року Рузвельт зд?йснила тур Англ??ю, в?дв?дала американськ? в?йська та ?нспектувала британськ? сили. ?? в?зити з?брали величезн? натовпи ? отримали майже одностайну прихильну пресу як в Англ??, так ? в Америц?.[200] У серпн? 1943 року вона в?дв?дала американськ? в?йська в п?вденн?й частин? Тихого океану п?д час по?здки для зм?цнення морального духу, про що адм?рал В?льям Голс?-молодший п?зн?ше сказав: ?Вона одна зробила б?льше добра, н?ж будь-яка ?нша особа або будь-яка група цив?льних, як? проходили через м?й район?.[201] З? свого боку, Рузвельт була приголомшена ? глибоко пригн?чена, побачивши б?йню в?йни.[202] К?лька республ?канц?в у Конгрес? критикували ?? за використання обмежених ресурс?в в?йськового часу для сво?? по?здки, що спонукало чолов?ка запропонувати ?й зробити перерву в подорожах.[203]
Елеонора Рузвельт розважа? солдат?в, розпов?даючи ?стор?ю, вересень 1943 року
Елеонора Рузвельт п?дтримала зб?льшення рол? ж?нок та афроамериканц?в у в?йськових зусиллях ? почала виступати за надання ж?нкам роботи на заводах за р?к до того, як це стало поширеною практикою.[204][205] У 1942 роц? вона закликала ж?нок будь-якого соц?ального походження навчатися профес?ям, кажучи: ?Якби я була у в?ц? дебютантки, я б п?шла на фабрику — на будь-яку фабрику, де я могла б навчитися навичкам ? бути корисною?.[206] Рузвельт д?зналася про високий р?вень абсенте?зму серед працюючих матер?в ? провела кампан?ю за ф?нансування урядом денних догляд?в.[207] Зокрема, вона п?дтримала льотчик?в Таск?г? в ?хн?х усп?шних зусиллях стати першими чорношк?рими бойовими п?лотами, в?дв?давши передову льотну школу ав?ац?йного корпусу Таск?г? в Алабам?. Вона також л?тала з афроамериканцем, головним цив?льним ?нструктором К. Альфредом ?Ч?фом? Андерсоном. Андерсон л?тав з 1929 року ? в?дпов?дав за навчання тисяч п?лот?в-новачк?в; Рузвельт провела з ним п?вгодинний пол?т на Piper J-3 Cub.[208] П?сля приземлення вона весело оголосила: ?Ну що ж, ти можеш л?тати?.[209] Подальша увага навколо польоту першо? лед? мала такий вплив, що його часто помилково називають початком Програми п?дготовки цив?льних п?лот?в у Таск?г?, хоча програм? було вже 5 м?сяц?в. Елеонора Рузвельт використовувала сво? становище дов?рено? особи Фонду Юл?уса Розенвальда, щоб орган?зувати позику в розм?р? 175 тисяч долар?в для допомоги у ф?нансуванн? буд?вництва Мотон-Ф?лда.[209]
П?сля в?йни Рузвельт була сильною прихильницею плану Моргентау щодо де?ндустр?ал?зац?? Н?меччини п?сляво?нний пер?од.[210] У 1947 роц? вона взяла участь у Нац?ональн?й конференц?? з н?мецько? проблеми в Нью-Йорку, яку допомогла орган?зувати. Вона оприлюднила заяву про те, що ?будь-як? плани в?дродити економ?чну та пол?тичну могутн?сть Н?меччини? будуть шк?дливими для м?жнародно? безпеки.[211]
Чолов?к Рузвельт помер 12 кв?тня 1945 року в?д крововиливу в мозок у Малому Б?лому дом? у Ворм-Спр?нгс, штат Джордж?я. П?зн?ше вона д?зналася, що коли в?н помирав, з ним була його коханка Люс? Мерсер (тепер Резерфурд)[212]. В?дкриття стало ще б?льш г?рким, коли д?зналася, що ?? дочка Анна також знала про триваюч? стосунки чолов?ка з Резерфурд.[213] Анна розпов?ла ?й, що в?н був ?з Резерфурд, коли помирав; кр?м того, що продовжував стосунки протягом десятил?ть, ? люди, як? його оточували, приховували ?нформац?ю в?д Елеонори. П?сля похорону Франкл?н тимчасово повернулася до Вал-К?лла.[214] Чолов?к залишив ?й ?нструкц?? на випадок сво?? смерт?; в?н запропонував передати Гайд-парк федеральному уряду як музей, ? вона витратила наступн? м?сяц? на каталог?зац?ю ма?тку та орган?зац?ю передач?. Пере?хала в квартиру на Вашингтон Сквер Вест, 29 у Гр?нв?ч-В?лл?дж. У 1950 роц? зн?мала апартаменти в готел? ?Парк Шератон? (202 West 56th Street). Вона жила тут до 1953 року, коли пере?хала на 211 East 62nd Street. Коли терм?н оренди зак?нчився в 1958 роц?, вона повернулася в ?Парк Шератон?, чекаючи на ремонт будинку, який вона придбала разом з Едною та Дев?дом Гуревичами на 55 East 74th Street.[215] 12 кв?тня 1946 року було в?дкрито Президентську б?бл?отеку та музей Франкл?на Д. Рузвельта, створивши прецедент для майбутн?х президентських б?бл?отек.[216]
Звернення Франкл?на Делано Рузвельта до народу 6 с?чня 1941 року про стан справ у держав?, в якому розкрива?ться тема Чотирьох свобод (починаючи з 32:02)
У промов? в н?ч на 28 вересня 1948 року Рузвельт висловилася на користь Декларац??, назвавши ?? ?м?жнародною Великою харт??ю вольностей ус?х людей у всьому св?т??.[219] Декларац?я була прийнята Генеральною Асамбле?ю 10 грудня 1948 року. Голосування було одностайним, в?с?м утрималися: ш?сть кра?н Радянського блоку, а також П?вденна Африка та Сауд?вська Арав?я. Рузвельт пояснювала утримання кра?н радянського блоку статтею 13, яка передбачала право громадян залишати сво? кра?ни.[220]
Рузвельт також була першою представницею США у Ком?с?? ООН з прав людини[221] ? залишалася на ц?й посад? до 1953 року, нав?ть п?сля того, як залишила посаду голови ком?с?? в 1951 роц?[222]. У 1968 роц? на знак визнання ?? д?яльност? ООН посмертно присудила ?й одну з? сво?х перших прем?й у галуз? прав людини.[223]
У 1940-х роках Елеонора Рузвельт була одн??ю з перших, хто п?дтримали створення агентства ООН, яке спец?ал?зу?ться на питаннях продовольства та харчування.[224]
У той час Фредер?к Л. Макдугалл, австрал?йський д??толог, написав ?Про?кт меморандуму про програму Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й щодо зв?льнення в?д нестач? ?ж??. Макдугалл твердо в?рив, що м?жнародна сп?впраця ма? ключове значення для вир?шення проблеми голоду в св?т?.[225]
Рузвельт д?зналася про меморандум ? орган?зувала зустр?ч Макдугал з ?? чолов?ком, президентом Сполучених Штат?в Америки. П?сля обговорення 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу та с?льськогосподарську орган?зац?ю Об'?днаних Нац?й (ФАО)[225].
У 1955 роц? Елеонора Рузвельт ? Макдугалл в?дв?дали нову штаб-квартиру ФАО в Рим? та п?дштовхнули Програму ООН до створення кампан?? ??жа в?д голоду?[224], яка п?сля низки переговор?в зрештою побачила св?т у 1960 роц?.[224]
Кампан?я була створена, щоб моб?л?зувати неурядов? орган?зац?? проти голоду та недо?дання у св?т? та допомогти знайти р?шення.[224]
Католики становили головний елемент Демократично? парт?? в Нью-Йорку. Рузвельт п?дтримував реформатор?в, як? намагалися повалити ?рландську машину Тамман? Голл, а деяк? католики називали ?? антикатоличкою. У липн? 1949 року Елеонора мала гостру публ?чну суперечку з кардиналом Френс?сом Спеллманом, арх??пископом Нью-Йорка, щодо федерального ф?нансування параф?яльних шк?л.[227][228] Спеллман сказав, що вона була антикатоличкою, ? прихильники обох стали на б?к у битв?, яка привернула нац?ональну увагу та ?дос? пам'ята?ться сво?ю запекл?стю та ворож?стю?.[229]
У 1949 роц? ?? зробили почесним членом ?сторично чорно? орган?зац?? Alpha Kappa Alpha.[230][231]
У 1950 роц? разом ?з Гелен Ферр?с, головною редакторкою Junior Literary Guild, вона написала погляд на роботу новонароджено? орган?зац?? з д?тьми всього св?ту ?Партнери: Орган?зац?я Об'?днаних Нац?й та Молодь?. Вона виграла прем?ю дитячо? книжково? асоц?ац?? Америки (Child Study Association of America's Children's Book Award) (нин? прем?я Джозетт Френк Ком?тету дитячо? книги Бенк-стр?т).
Вона була одн??ю з перших прихильниць Camping for Citizenship, некомерц?йно? орган?зац??, яка проводить л?тн? програми для проживання та ц?лор?чне навчання для молодих людей р?зного походження та нац?й. Вона регулярно проводила сем?нари в табор? у сво?му ма?тку в Гайд-парку, ? коли на початку 1950-х рок?в маккарт?стськ? сили критикували цю програму як ?соц?ал?стичну?, вона р?шуче ?? захищала.
У 1954 роц? бос Тамман? ГоллаКарм?н Де Сап?о очолював спробу перемогти сина Рузвельт, Франкл?на Делано Рузвельта-молодшого, на виборах генерального прокурора Нью-Йорка. Елеонора усе б?льше в?дчувала огиду до пол?тично? повед?нки Де Сап?о протягом решти 1950-х рок?в. Згодом вона об'?дналася з? сво?ми старими друзями Гербертом Леманом ? Томасом Ф?нлеттером, щоб сформувати Нью-Йоркський ком?тет демократичних виборц?в, групу, спрямовану на протистояння ре?нкарнац?? Де Сап?о Тамман? Голла. ?хн? зусилля зрештою ув?нчалися усп?хом, ? Де Сап?о був змушений залишити владу в 1961 роц?[232].
З президентом Ф?л?пп?н Рамоном Магсайса?м ? його дружиною в палац? Малаканян у 1955 роц?Елеонора Рузвельт, Волтер Ройтер, М?лтон Ейзенхауер ? кубинська делегац?я з обм?ну полоненими у Вашингтон?, округ Колумб?я
Елеонора Рузвельт була розчарована, коли президент Гарр? Трумен п?дтримав губернатора Нью-Йорка Аверелла Гарр?мана — близького соратника Де Сап?о — для висунення в президенти в?д Демократично? парт?? в 1952 роц?. На посад? президента в 1952 ? 1956 роках вона п?дтримувала Адлая Ст?венсона ? наполягала на його повторному висуненн? в 1960 роц?[233]. Вона п?шла у в?дставку з поста в ООН у 1953 роц?, коли президентом став Дуайт Ейзенхауер. Виступала на нац?ональному з'?зд? Демократично? парт?? в 1952 ? 1956 роках. Хоча у не? були застереження щодо Джона Ф. Кеннед? через його неспроможн?сть засудити маккартизм, вона п?дтримала його на пост президента проти Р?чарда Н?ксона. П?зн?ше Кеннед? знову призначив ?? в ООН, де вона знову служила з 1961 по 1962 р?к, ? в Нац?ональний консультативний ком?тет Корпусу миру.[170]
До 1950-х рок?в м?жнародна роль Елеонори Рузвельт як фем?н?стки змусила ?? припинити публ?чну критику Поправки про р?вн? права (Equal Rights Amendment — ERA), хоча вона ?? не п?дтримувала. На початку 1960-х рок?в вона оголосила, що через об'?днання в профсп?лки вона вважа?, що ERA б?льше не становить загрози для ж?нок, як це могло бути колись, ? сказала прихильницям, що вони можуть отримати поправку, якщо хочуть. У 1961 роц? заступниця м?н?стра прац? президента Кеннед? Естер Петерсон запропонувала створити нову президентську ком?с?ю з? становища ж?нок. Кеннед? призначив Елеонору Рузвельт головою ком?с??, а Петерсон — оч?льницею. Це була остання публ?чна посада Елеонори Рузвельт:[234] вона померла незадовго до того, як ком?с?я опубл?кувала св?й зв?т. Рузвельт д?йшла висновку, що р?вн?сть ж?нок найкраще досяга?ться шляхом визнання гендерних в?дм?нностей ? потреб, а не шляхом поправки про р?вн? права.[235]
Протягом 1950-х рок?в Рузвельт брала участь у незл?ченних нац?ональних ? м?жнародних виступах. Вона продовжувала вести свою газетну колонку та виступала на телебаченн? та рад?о. Протягом 1950-х вона читала в середньому 150 лекц?й на р?к, багато з яких були присвячен? ?? д?яльност? в?д ?мен? ООН.[236] Вона була широко в?дома сво?ю антиколон?альною позиц??ю. П?дтримала незалежн?сть Марокко шляхом особистого втручання в американську владу та розгляду марокканського питання у сво?й колонц? ?М?й день?.[237]
У 1946 роц? Елеонора Рузвельт отримала першу щор?чну прем?ю Братства Франкл?на Делано Рузвельта[21]. ?нш? в?дом? нагороди, як? вона отримала протягом свого п?сляво?нного життя, включали Нагороду за заслуги Федерац?? ж?ночих клуб?в Нью-Йорка в 1948 роц?, Прем?ю чотирьох свобод у 1950 роц?, прем?ю Фонду ?рв?нга Гейста в 1950 роц? та медаль принца Карла (в?д Швец??) у 1950 р.[21] Вона була найб?льш шанованою живою ж?нкою, за опитуванням найб?льш шанованих чолов?к?в ? ж?нок американц?в Геллапа, щороку м?ж 1948 (початок опитування) ? 1961 (останн? опитування перед ?? смертю), за винятком 1951 року[238].
П?сля под?й затоки Свиней у 1961 роц? президент Кеннед? попросив Рузвельт, л?дера роб?тничих сил Вальтера Рейтера та М?лтона С. Ейзенхауера, брата президента Ейзенхауера, домовитися з кубинським л?дером Ф?делем Кастро про зв?льнення полонених американц?в.[239]
Пам'ятник Елеонор? Рузвельт у Р?версайд-парку на Мангеттен?
У кв?тн? 1960 року незабаром п?сля того, як ?? збила машина в Нью-Йорку, у Елеонори Рузвельт була д?агностована апластична анем?я. У 1962 роц? ?й дали стеро?ди, як? активували латентне вогнище туберкульозу в ?? к?стковому мозку[240]. 7 листопада 1962 року вона померла у в?ц? 78 рок?в в?д серцево? недостатност? в сво?му будинку на Мангеттен? на 55 East 74th Street на Верхньому ?ст-Сайд?[241] п?д оп?кою дочки Анни.[240][242] Президент Джон Ф. Кеннед? наказав приспустити вс? прапори США у всьому св?т? 8 листопада на честь пам'ят? Елеонори Рузвельт.[242][243]
Похоронн? служби в?дбулися через два дн? в Гайд-парку, де ?? поховали поруч ?з чолов?ком у Рожевому саду в Спр?нгвуд Естейт, будинку родини Рузвельт?в. Серед присутн?х були президент Кеннед?, в?цепрезидент Л?ндон Джонсон ? колишн? президенти Трумен ? Ейзенхауер, як? вшановували Рузвельт.
П?сля смерт? ?? притулок у Вел-К?лл? поблизу Гайд-парку зрештою збер?гся як Нац?ональне ?сторичне м?сце Елеонори Рузвельт. ?? родина передала с?мейний будинок в?дпочинку на остров? Кампобелло урядам США та Канади, ? в
Цей портрет Рузвельт 1949 року роботи Дугласа Чандора був придбаний Б?лим домом у 1966 роц?.У 2023 роц? Рузвельт була одн??ю з лауреаток у сер?? американських ж?нок
У 1966 роц? ?сторична асоц?ац?я Б?лого дому придбала портрет Елеонори Рузвельт, зроблений Дугласом Чандором; портрет був замовлений родиною Рузвельт?в у 1949 роц?. Картина була представлена на прийом? в Б?лому дом? 4 лютого 1966 року, який влаштувала лед? Бьорд Джонсон ? в?дв?дали понад 250 запрошених гостей. Портрет висить у Вермейськ?й к?мнат?.[249][250][251]
У 1989 роц? була заснована Прем?я Фонду Елеонори Рузвельт; вона ?вшанову? особу, проект, орган?зац?ю чи установу за видатний внесок у р?вн?сть та осв?ту для ж?нок ? д?вчат?.[253]
У 1996 роц? у нью-йоркському Р?версайд-парку було в?дкрито Пам'ятник Елеонор? Рузвельт, головним допов?дачем виступила перша лед? Г?ллар? Кл?нтон. Це був перший пам'ятник американськ?й ж?нц? в парку Нью-Йорка.[254] Центральна частина — статуя Рузвельт, виконана Пенелопою Дженкс. На гран?тному тротуар? навколо ? написи, розроблен? арх?тектором Майклом М?ддлтоном Два?ром, зокрема п?дсумки ?? досягнень ? цитата з ?? промови в ООН у 1958 роц?, де вона виступала за загальн? права людини.[255]
У 1998 роц? президент Б?лл Кл?нтон заснував Прем?ю Елеонори Рузвельт з прав людини для в?дзначення видатних американських поборник?в прав людини в США. Нагорода була вперше присуджена в 50-ту р?чницю Загально? декларац?? прав людини, вшановуючи роль Елеонори Рузвельт як ?руш?йно? сили? в розробц? Загально? декларац?? прав людини ООН. Нагорода спочатку вручалася з 1998 року до к?нця правл?ння адм?н?страц?? Кл?нтона в 2001 роц?. У 2010 роц? тод?шн?й держсекретар США Г?ллар? Кл?нтон в?дродила прем?ю Елеонори Рузвельт ?з прав людини та вручила нагороду в?д ?мен? тод?шнього президента Сполучених Штат?в Барака Обами.
У 1999 роц? ?нститут Геллапа опубл?кував опитування ?Список найб?льш шанованих людей ХХ стол?ття?, щоб визначити, ким ?з людей у всьому св?т? американц? найб?льше захоплювалися сво?ми д?яннями у ХХ стол?тт?. Елеонора Рузвельт стала дев'ятою у списку.[257]
У 2001 роц? Ком?тет з? спадщини Елеонори Рузвельт (Eleanor's Legacy) заснувала Джуд?т Голленсворт Гоуп, яка була його президентом до кв?тня 2008 року. В?н надиха? та п?дтриму? ж?нок-демократок, як? виступають за виб?р, балотуватися на м?сцев? та державн? посади в Нью-Йорку. Legacy спонсору? навчальн? школи для проведення кампан?й, зв'язу? кандидат?в з волонтерами та експертами, сп?впрацю? з орган?зац?ями-однодумцями та нада? гранти на проведення кампан?й п?дтриманим кандидатам.[258]
У 2007 роц? Елеонору Рузвельт назвав геро?нею проект ?М?й герой?.[259][260]
20 кв?тня 2016 року м?н?стр ф?нанс?в США Джейкоб Лью оголосив, що Елеонора Рузвельт з'явиться разом ?з Мар?ан Андерсон ? в?дзначив суфражисток на оновлен?й банкнот? ном?налом 5 долар?в США, яка ма? бути представлена у 2020 роц?, до 100-? р?чниц? 19-? поправки до Конституц?? США, яка гарантувала ж?нкам право голосу.[261]
У 2020 роц? журнал Time включив Елеонору Рузвельт до списку 100 ж?нок року. ?? задн?м числом назвали Ж?нкою року 1948 за ?? зусилля щодо вир?шення проблем, пов'язаних з правами людини.[262]
У 2023 роц? Рузвельт була вшанована на американському ж?ночому квартал?[263].
Школа Елеонори Рузвельт, також в?дома як Профес?йна школа Елеонори Рузвельт для кольорово? молод?, Школа негр?в Ворм Спр?нгс ? Школа Елеонори Рузвельт Розенвальд, яка працювала як школа з 18 березня 1937 року до 1972 року, була ?сторичною школою афроамерикансько? громади, розташованою за адресою 350 Пархам Стр?т на Леверетт Г?лл Роуд у м?ст? Ворм-Спр?нгс, Джордж?я. Станом на 3 травня 2010 року школа внесена до Нац?онального ре?стру ?сторичних м?сць в окруз? Мер?везер, штат Джордж?я[264][265].
М?сто Норвельт було перейменовано в 1937 роц? як по?днання останн?х склад?в в ?менах Елеонори Рузвельт: EleaNOR RooseVELT.[168] Зал пожежник?в Норвельта названий на ?? честь Рузвельт-Голлом.[167]
У 1972 роц? був заснований ?нститут Елеонори Рузвельт; в?н об'?днався з Фондом чотирьох свобод Франкл?на Д. Рузвельта в 1987 роц?, щоб стати ?нститутом Рузвельта. ?нститут Рузвельта — л?беральний американський анал?тичний центр.[266] Орган?зац?я, розташована в Нью-Йорку, стверджу?, що вона ?сну? для того, щоб ?продовжувати спадщину та ц?нност? Франкл?на та Елеонори Рузвельт, розвиваючи прогресивн? ?де? та см?ливе л?дерство на служб? в?дновлення об?цянки Америки про можливост? для вс?х?.[267][268]
Середня школа Елеонори Рузвельт, державна середня школа, яка спец?ал?зу?ться на природничих науках, математиц?, технолог?ях та ?нженер??, була заснована в 1976 роц? в Гринбелт?, штат Мер?ленд. Це була перша середня школа, названа на честь Елеонори Рузвельт, ? ? частиною системи державних шк?л округу Принс-Джордж.
?сторичне м?сце Вал-К?лл, Гайд-парк, Нью-Йорк
Рузвельт жила у кам'яному котедж? у Вел-К?лл?, який знаходився в двох милях на сх?д в?д ма?тку Спр?нгвуд. Цей котедж став ?? домом п?сля смерт? чолов?ка ? ?диним житлом, яким вона коли-небудь волод?ла.[103] У 1977 роц? будинок був оф?ц?йно визначений актом Конгресу як Нац?ональне ?сторичне м?сце Елеонори Рузвельт, ?щоб вшанувати життя та роботу видатно? ж?нки в американськ?й ?стор?? для осв?ти, натхнення та блага нин?шн?х ? майбутн?х покол?нь?.[103] У 1998 роц? Save America's Treasures (SAT) оголосила котедж Вел-К?лл новим оф?ц?йним про?ктом. Участь SAT призвела до проекту Honoring Eleonor Roosevelt (HER), який спочатку зд?йснювався приватними волонтерами, а тепер ? частиною SAT. В?дтод? проект HER з?брав майже 1 долар м?льйон, який п?шов на в?дновлення та розвиток Вел-К?лл ? виробництво ?Елеонора Рузвельт: Близько до дому?, документального ф?льму про Рузвельт у Вел-К?лл?. Частково завдяки усп?ху цих програм компан?я Вел-К?лл отримала грант у розм?р? 75 000 долар?в ? була названа одним ?з 12 сайт?в, представлених у ?В?дновленн? Америки: прив?тання збереженню?, партнерств? м?ж SAT, National Trust ? HGTV.[60]Досл?дницький центр Рузвельта, науково-досл?дний ?нститут, конференц-центр ? б?бл?отека з американсько? ?стор?? XX стол?ття, розташована в абатств? М?дделбург, Н?дерланди, яке дату?ться Х?? стол?ттям, була в?дкрита в 1986 роц?. В?н названий на честь Елеонори Рузвельт, Теодора Рузвельта та Франкл?на Рузвельта, предки яких ем?грували ?з Зеланд??, Н?дерланди, до США у XVII стол?тт?.
У 1988 роц? було засновано Коледж Елеонори Рузвельт, один ?з восьми студентських коледж?в-?нтернат?в Кал?форн?йського ун?верситету в Сан-Д??го. Коледж наголошу? на м?жнародному розум?нн?, включаючи знання ?ноземно? мови та рег?ональну спец?ал?зац?ю. Середня школа ?мен? Елеонори Рузвельт, невелика державна середня школа на Верхньому ?ст-Сайд? Манхеттена в Нью-Йорку, була заснована в 2002 роц?[269]. Середня школа Елеонори Рузвельт в ?ствейл?, Кал?форн?я, в?дкрита в 2006 роц?[270].
У 1940-х ? 1950-х роках ж?ночий ?м?татор Артур Блейк отримав визнання за те, що ?м?тував Елеонору Рузвельт у сво?му виступ? в н?чному клуб?.[271][272] На запрошення Рузвельт?в в?н виконав роль в Б?лому дом?.[273][271] В?н також вт?лив ?? чолов?ка у ф?льм? ?Дипломатичний кур'?р? 1952 року.[274]
?Сх?д сонця в Кампобелло? , бродвейська вистава 1958 року Доре Шар?, драматизувала хворобу чолов?ка Рузвельт в?д пол?ом??л?ту та одужання, у як?й Елеонору з?грала Мер? Ф?кет. В однойменному ф?льм? 1960 року, заснованому на п'?с?, в рол? Елеонори знялася Гр?р Гарсон.
Рузвельт була темою ?сторично? п'?си Арл?н Стадд?Елеонора? 1976 року.[277]
У 1976 роц? компан?я Talent Associates випустила американський телев?з?йний м?н?-сер?ал?Елеонора ? Франкл?н? з Едвардом Геррманном ? Джейн Александер. В?н транслювався на ABC 11 ? 12 с?чня 1976 року ? базувався на б?ограф??, написано? Джозефом П. Лешем у 1971 роц?, ?Елеонор ? Франкл?н?, на основ? ?хнього листування та нещодавно в?дкритих арх?в?в. Ф?льм отримав багато нагород, у тому числ? 11 Прайм-тайм прем?й ?Емм??, ?Золотий глобус? ? ?Peabody Award?. Режисер Ден?ел Петр? виграв прайм-тайм Емм? за режисера року — Спец?альний ф?льм. У 1977 роц? вони випустили продовження ?Елеонора ? Франкл?н: роки Б?лого дому? з тими ж з?рками. В?н отримав 7 Прайм-тайм прем?й ?Емм??, у тому числ? ?Кращий спец?альний ф?льм року?. Ден?ел Петр? знову виграв прайм-тайм Емм? за другий ф?льм. Обидва ф?льми отримали визнання та в?дзначилися ?сторичною достов?рн?стю.
У 1979 роц? NBC показала м?н?сер?ал ?За лаштунками Б?лого дому?, заснований на книз? Л?л?ан Роджерс Паркс ?Мо? тридцять рок?в за лаштунками Б?лого дому? 1961 року. Сер?ал зображував життя президент?в, ?хн?х родин ? персоналу Б?лого дому, який служив ?м в?д адм?н?страц?й В?льяма Говарда Тафта (1909—1913) до Дуайта Ейзенхауера (1953—1961). Велика частина книги була заснована на нотатках ?? матер?, Мегг? Роджерс, поко?вки Б?лого дому. Паркс в?дда? належне Елеонор? Рузвельт за те, що вона спонукала свою мат?р завести щоденник про свою службу в Б?лому дом?.[278] Сер?ал отримав нагороду Г?льд?? сценарист?в Америки за довгостроковий телев?з?йний сер?ал[279], отримав ном?нац?ю на Золотий глобус за драматичний телев?з?йний сер?ал[280] ? отримав Емм? за видатн? досягнення в грим?.[281] Серед 10 додаткових ном?нац?й на ?Емм?? була Айл?н Гекарт за роль Елеонори Рузвельт.[282] Наступного року вона знову була ном?нована на прем?ю ?Емм?? за виконання рол? Елеонори Рузвельт у телев?з?йному ф?льм? NBC ?Рузвельт: Останн?й р?к?.[283]
У 1996 роц? автор Washington PostБоб Вудворд пов?домив, що Г?ллар? Кл?нтон вела ?уявн? дискус??? з Елеонорою Рузвельт в?д початку перебування Кл?нтон на посад? першо? лед?.[284] П?сля втрати демократами контролю над Конгресом на виборах 1994 року Кл?нтон залучила послуги прихильниц? Руху людського потенц?алу Джин Г'юстон. Г'юстон заохочувала Кл?нтон шукати зв'язк?в з Елеонорою Рузвельт, ?, хоча жодн? псих?чн? методи з Кл?нтон не використовувалися, критики та ком?кси негайно припустили, що Кл?нтон проводила сп?ритичн? сеанси з Рузвельт. У Б?лому дом? заявили, що це був лише мозковий штурм, а приватне опитування п?зн?ше показало, що б?льш?сть громадськост? вважала, що це були лише уявн? розмови, а решта вважала, що сп?лкування з мертвими насправд? можливе.[285] У автоб?ограф?? 2003 року ?Жива ?стор?я? Кл?нтон назвала ц?лий розд?л ?Розмови з Елеонорою? ? п?дкреслила, що ведення ?уявних розмов [?] насправд? корисною розумовою вправою для анал?зу проблем, за умови, що ви вибира?те правильну людину для в?зуал?зац??. Елеонора Рузвельт була ?деальною?.[286]
У 1996 роц? вийшла дитяча книжка-картинка про Елеонору Рузвельт ?Елеонора?Барбари Кун?. Вона опису? ?? як сором'язливу д?вчину, яка продовжу? робити велик? реч?.[287]
У 2014 роц? вийшов американський документальний сер?ал ?Рузвельти: ?нтимна ?стор?я?. Продюсований ? режисерський сер?ал Кена Бернса зосереджу?ться на житт? Теодора, Франкл?на та Елеонори Рузвельт. Прем'?ра сер?алу отримала позитивн? в?дгуки та була ном?нована на три Прайм-тайм прем?? ?Емм??, вигравши прем?ю Емм? як найкращий опов?дач за розпов?дь П?тера Койот? про перший еп?зод.[288] У вересн? 2014 року ?Рузвельти? стали найб?льш трансльованим документальним ф?льмом на сайт? PBS.[289]
?Дорога Елеонори? — американський ф?льм 2016 року про двох найкращих друз?в, як? подорожують США в 1962 роц?, щоб зустр?ти геро?ню свого дитинства Елеонору Рузвельт.[290][291]
↑ абвMarie Souvestre (1830–1905). The Eleanor Roosevelt Papers Project at George Washington University. Арх?в ориг?налу за 31 с?чня 2013. Процитовано 24 листопада 2012.
↑Harold Ivan Smith, Eleanor: A Spiritual Biography: The Faith of the 20th Century's Most Influential Woman (Westminster John Knox Press, 2017) excerpt.
↑ аб1884–1920: Becoming a Roosevelt. The Eleanor Roosevelt Papers Project via George Washington University. Арх?в ориг?налу за 16 листопада 2012. Процитовано 24 листопада 2012.
↑Faber, Doris (1980). The Life of Lorena Hickok: E.R.'s Friend. New York: William Morrow. с. 111.
↑ абBaker, Russell (9 червня 2011). The Charms of Eleanor. The New York Review of Books. Арх?в ориг?налу за 25 жовтня 2012. Процитовано 22 листопада 2012.
↑Rupp, Leila J. (1980). 'Imagine My Surprise': Women's Relationships in Historical Perspective. Frontiers: A Journal of Women Studies. 5 (3): 61—70. doi:10.2307/3346519. JSTOR3346519.
↑McCarthy, Abigail (19 кв?тня 1992). Out of Her Husband's Shadow. The Washington Post. Арх?в ориг?налу за 11 червня 2014. Процитовано 18 грудня 2012.
↑ абTranscript: Eleanor Roosevelt. American Experience. Public Broadcasting Service. Арх?в ориг?налу за 26 жовтня 2012. Процитовано 21 листопада 2012. Eleanor's visit to a mine was satirized in a famous cartoon. 'It was indicated to me,' she responded, 'that there was certainly something the matter with a woman who wanted to see so much and know so much.
↑Dickson, Paul; Allen, Thomas B. (February 2003). Marching on History. Smithsonian Magazine. Арх?в ориг?налу за 26 листопада 2012. Процитовано 26 листопада 2012.
↑2014 Power Couple Score(PDF). scri.siena.edu/. Siena Research Institute/C-SPAN Study of the First Ladies of the United States. Процитовано 9 жовтня 2022.
↑Beito, David T. (2023). The New Deal's War on the Bill of Rights: The Untold Story of FDR's Concentration Camps, Censorship, and Mass Surveillance (вид. First). Oakland: Independent Institute. с. 156—158. ISBN978-1598133561.
↑?Movies Discussed by Mrs. Roosevelt.? New York Times, July 10, 1934, p. 19.
↑"Unofficially, Mrs. Roosevelt Discusses Sundry Subjects. "Milwaukee Journal, July 10, 1934, p. 11.
↑?Mrs. Roosevelt Begins New Typewriter Series.? Broadcasting Magazine, November 15, 1934, p. 8.
↑?Radio Government.? Broadcasting Magazine, January 1, 1935, p. 18.
↑?Mrs. Roosevelt Series.? Broadcasting Magazine, February 1, 1935, p. 10.
↑?Radio Sells Shoes.? Broadcasting Magazine, June 1, 1935, p. 35.
↑?Eleanor Roosevelt's Pictorial Life Story.? Movie and Radio Guide, October 24, 1941, p. 40.
↑Washburne, Seth. The Thirsty 13th: The U.S. Army Air Corps 13th Troop Carrier Squadron, pp. 354, Thirsty 13th LLC, New York, NY, 2011. ISBN 978-0-615-39675-0
↑Herman, Arthur. Freedom's Forge: How American Business Produced Victory in World War II, pp. 260, 272, Random House, New York, NY, 2012. ISBN 978-1-4000-6964-4
↑Roosevelt, Eleanor (16 грудня 1949). My Day. The Eleanor Roosevelt Papers Digital Edition. Department of History, Columbian College of Arts and Sciences. Процитовано 8 грудня 2016.
Gerber, Robin (2003). Leadership the Eleanor Roosevelt Way. Penguin Random House. ISBN978-0735203242.
Glendon, M. A. (2000). John P. Humphrey and the Drafting of the Universal Declaration of Human Rights. Journal of the History of International Law. 2 (2): 250—260. doi:10.1163/15718050020956858.
Lachman, Seymour P. (1 с?чня 1965). The Cardinal, the Congressmen, and the First Lady. Journal of Church and State. 7 (1): 35—66. doi:10.1093/jcs/7.1.35.
Lash, Joseph P. (1971). Eleanor and Franklin. New York City: W.W. Norton. ISBN978-1-56852-075-9.
Pfeffer, Paula F. (September 1996). Eleanor Roosevelt and the National and World Women's Parties. Historian. 59 (1): 39—58. doi:10.1111/j.1540-6563.1996.tb00983.x.
Provizer, Norman W. ?Eleanor Roosevelt Biographies?, in Pederson, William D. (2011). A Companion to Franklin D. Roosevelt. Blackwell Companions to American History. Wiley-Blackwell. с. 15—33. ISBN978-1-4443-9517-4.A Companion to Franklin D. Roosevelt. Blackwell Companions to American History. Wiley-Blackwell. pp. 15–33. ISBN978-1-4443-9517-4.
.jpg)
.svg){kind=small}
,_%22Mrs._Eleanor_Roosevelt_and_others_at_the_opening_of_Midway_Hall,_one_of_two_residence_halls_buil_-_NARA_-_533032.jpg)
Зовн?шн? в?деофайли
Марка США на честь Елеонори Рузвельт (1963)
Поштова марка ?нд?? на честь 15-? р?чниц? Декларац?? прав людини з Елеонорою Рузвельт (1963)
Марка Аджмана з Президентом Джон Ф. Кеннед? й Елеонорою Рузвельт (1964)
?зра?льська марка на честь Елеонори Рузвельт (1964)
Поштова марка Сейшельських остров?в на честь Елеонори Рузвельт (1975)
(необх?дна п?дписка)
