女支书做脱贫“领头雁”，让果香飘出新农村
| Дьяконов ?гор Михайлович | |
|---|---|
рос. Игорь Михайлович Дьяконов  | |
| Народився | 30 грудня 1914 (12 с?чня 1915) Петроград, Рос?йська ?мпер?я[2] |
| Помер | 2 травня 1999[1] (84 роки) Санкт-Петербург, Рос?я |
| Поховання | Богословське кладовище |
| Кра?на |  СРСР Рос?я |
| Д?яльн?сть | мовознавець, ?сторик, в?рменознавець, перекладач, ор??нтал?ст |
| Галузь | ?стор?я, сходознавство ? мовознавство |
| Alma mater | ф?лолог?чний факультет СПбДУ |
| Науковий ступ?нь | доктор ?сторичних наук (1960) |
| Науковий кер?вник | Q106773434? |
| В?дом? учн? | Гамкрел?дзе Тамаз Валер?анович, Michael Heltzerd, Muhammad Dandamayevd, Vladimir Yakobsond, Q4163986?, Irina Kanevad ? Sergey Tokhtasyevd |
| Знання мов | рос?йська[1] |
| Заклад | ?нститут сх?дних рукопис?в РАНd |
| Членство | Американська академ?я мистецтв ? наук |
| Батько | Mikhail Dyakonovd |
| Нагороди | |
Дьяконов ?гор Михайлович (12 с?чня 1915 — 2 травня 1999) — рос?йський радянський сходознавець, ?сторик Стародавнього Сходу, л?нгв?ст, перекладач.
Народився в Петроград?, його батько був банк?вським службовцем, а мати л?каркою. В 1922—1929 роках, з двол?тньою перервою, разом з с?м'?ю жив у Норвег?? п?д Осло, оск?льки його батько працював у радянському торговельному представництв?. В цей час Дьяконов вивчив спершу норвезьку, а п?зн?ше ? н?мецьку й англ?йську мови. Коли родина повернулася до Радянського Союзу ?гор вчився у школ? де тод? якраз впроваджувалася експериментальна система навчання через, що класичних урок?в не проводилося ? серйозних знань школа не давала, тож ?х доводилося здобувати самоосв?тою.
В 1932 роц? Дьяконов поступив на ?сторичний факультет Лен?нградського ун?верситету. Серед викладач?в було багато видатних вчених того часу, але головним вчителем Дьяконова став професор А. П. Р?фт?н який запросив його до сво?? ассиролог?чно? групи. В 1936 роц? одружився з? студенткою того ж ун?верситету. Ще не завершивши навчання Дьяконов почав працювати в Ерм?таж? ? з 1937 року був зачислений до штату музею. Робота в Ерм?таж? багато в чому вплинула на вченого ? за його словами стала для нього другою осв?тою. Для зароб?тку в?н робив ?нвентар клинописно? Н. П. Л?хачова, що дало йому можлив?сть ознайомитися з багатьма видами та жанрами клинопису. В 1937 роц? вийшла його перша друкована робота. В 1938 роц? зак?нчив Лен?нградський ун?верситет.
В 1938 роц? був заарештований батько Дьяконова якого присудили ?до десяти рок?в ув'язнення без права листування?, а насправд? за к?лька м?сяц?в розстр?ляли, однак дек?лька рок?в родина спод?валася на його повернення. П?сля в?йни батька вченого реаб?л?тували ?за в?дсутн?стю складу злочину?.
На початку 1941 року в Дьяконова була готова кандидатська дисертац?я присвячена земельним в?дносинам в Ассир??. Коли розпочалася радянсько-н?мецька в?йна Дьяконов брав участь в евакуац?? колекц?? Ерм?тажу, а пот?м незважаючи на так званий ?б?лий б?лет? записався добровольцем до ополчеення. П?зн?ше служив перекладачем та Карельському фронт?, а п?сля того як радянськ? в?йська зайняли Сх?дну Норвег?ю в 1944—1945 роц? працював перекладачем радянсько? комендатури в м?ст? К?ркенес?[3].
П?сля демоб?л?зац?? в 1946 роц? працював в Лен?нградському ун?верситет? де захистив готову, ще до в?йни дисертац?ю ? у 1949 видав свою першу книжку ?Розвиток земельних в?дносин в Ассир???. Знову працював у Ерм?таж?, п?зн?ше в ?нститут? ?стор??, а з 1956 року ? дал? в ?нститут? сходознавства Академ?? Наук. В 1960 роц? захистив докторську дисертац?ю.
Дьяконов працював у багатьох сферах ? в?др?знявся широтою сво?х наукових ?нтерес?в. В?н був ?сториком, ф?лологом та л?нгв?стом. Як ?сторик в?н написав багато праць присвячених пол?тичн?й та культурн?й ?стор??, проблемам етногенезу[4]. Як ф?лолог в?н орган?зував публ?кац?ю багатьох ?сторичних документ?в, робив переклади з давньосх?дних та сучасних мов. Як л?нгв?ст Дьяконов знав та досл?джував багато мов. За б?льш н?ж ш?стдесят рок?й науково? д?яльност? вчений написав б?ля тридцяти книг, з них б?ля двадцяти монограф?й ? понад дв?ст? статей.
За науков? заслуги ?горя Михайловича було обрано до Британсько? Академ??, Американсько? Академ?? мистецтв та наук, багатьох сходознавчих товариств. Йому була присво?не звання почесного доктора гуман?тарних наук Чиказького ун?верситету[5] з формулюванням ?…людин?, чи? ?сторичн?, соц?ально-економ?чн?, ф?лолог?чн? та л?нгв?стичн? досл?дження не мають соб? р?вних як за широтою охоплення так ? за як?стю?.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа в?дкритих даних — 2011.
- ↑ Дьяконов Игорь Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ В 90-? роки ХХ стол?ття йому було присво?не звання почесного громадянина К?ркенеса.
- ↑ Наприклад йому належить так звана мушська теор?я походження в?рмен.
- ↑ Сх?дний ?нститут цього ун?верситету ? одним з найавторитетн?ших наукових заклад?в св?ту у галуз? ?стор?? та л?нгв?стики стародавнього Близького Сходу, тому почесн? звання цього ун?верситету з ассиролог??, ?гиптолог??, сем?толог??, ?ран?стики ? дуже престижними.
- Народились 12 с?чня
- Народились 1915
- Уродженц? Санкт-Петербурга
- Померли 2 травня
- Померли 1999
- Померли в Санкт-Петербурз?
- Похован? на Богословському кладовищ?
- Випускники ф?лолог?чного факультету Санкт-Петербурзького державного ун?верситету
- Доктори ?сторичних наук
- Члени Американсько? академ?? мистецтв ? наук
- Кавалери ордена Червоно? З?рки
- Члени Британсько? академ??
- Рос?йськ? ?сторики
- Рос?йськ? мовознавц?
- Персонал??:К?ркенес
- Почесн? громадяни м?ст Норвег??