独山视窗--贵州频道--人民网

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Висоцький.

Володимир Висоцький
Владимир Семёнович Высоцкий
Народився	25 с?чня 1938(2025-08-04)[…]  Москва, СРСР
Помер	25 липня 1980(2025-08-04)[…] (42 роки)  Москва, СРСР  ·?нфаркт м?окарда
Поховання	Ваганьковське кладовище
Кра?на	СРСР
Д?яльн?сть	поет, письменник, к?ноактор, актор театру, автор-виконавець, г?тарист, поет-п?сняр, композитор, сценарист, автор п?сень, проза?к, актор, сп?вак
Alma mater	Школа-студ?я МХАТ (20 червня 1960) ? Московський державний буд?вельний ун?верситетd
Знання мов	рос?йська
Заклад	Театр на Таганц? ? Московський драматичний театр ?мен? О. С. Пушк?на
Роки активност?	1959 — 1980
Жанр	авторська п?сня, шансон, рос?йський шансон ? проза
Батько	Висоцький Семен Володимировичd
Мати	Nina Vysotskayad
Родич?	Висоцький Олекс?й Володимирович, Aleksandr Vysotskyd ? Висоцька ?рена Андр??вна
У шлюб? з	?зольда Висоцька, Марина Влад? ? Людмила Абрамова
Д?ти	Аркад?й Висоцькийd ? Висоцький Микита Володимирович
Автограф
Нагороди
IMDb	ID 0904584
Висловлювання у В?к?цитатах  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Мне меньше полувека — сорок с лишним.
Я жив, тобой и Господом храним.
Мне есть что спеть, представ перед Всевышним,
Мне есть чем оправдаться перед Ним.

Володи?мир Семе?нович Висо?цький (рос. Владимир Семёнович Высоцкий; 25 с?чня 1938, Москва, РРФСР — 25 липня 1980, там само) — радянський актор, сп?вак ? поет, класик жанру авторсько? п?сн?, автор низки проза?чних твор?в. Лауреат Державно? прем?? СРСР (1987, посмертно).

Висоцький написав близько 700 п?сень ? в?рш?в, з великим усп?хом гастролював у СРСР ? за кордоном.

Самост?йно ? у сп?вавторств? створив к?лька проза?чних твор?в.

Як актор з?грав близько тридцяти ролей у ф?льмах (зокрема ?М?сце зустр?ч? зм?нити не можна?, ?Вертикаль?).

Учасник пост?йно? трупи театру Драми ? комед?? на Таганц?.

Висоцький особливо прославився виконанням сво?х авторських п?сень п?д акустичну г?тару. У роки суворо? цензури в?н зач?пав ц?лу низку заборонених тем,  — в радянськ? часи його записи розповсюджувалися здеб?льшого на магн?тоальбомах, йому забороняли зн?матися у багатьох ф?льмах, ви?зд за кордон став можливим завдяки активним д?ям дружини — французько? актриси Марини Влад?.

Житт?пис

Володимир Висоцький народився 25 с?чня 1938 року о 9:40 в Москв?, у пологовому будинку на 3-й М?щанськ?й вулиц?, 61/2. Його батько Семен Володимирович (Вольфович) Висоцький (1916–1997) — родом ?з Ки?ва, в?йськовий зв'язк?вець, ветеран Друго? св?тово? в?йни, полковник. Мати — Н?на Максим?вна (до шлюбу Серьог?на, 1912–2003)  — за фахом перекладачка з н?мецько? мови.

Дядько Олекс?й Володимирович Висоцький, (1919–1977) — письменник, учасник Друго? св?тово? в?йни, кавалер трьох орден?в Червоного Прапора.

Походження роду

Р?д Висоцьких ?врейського походження, з м?стечка Селець, Пружанського пов?ту, Гродненсько? губерн??, нин?  — Брестсько? област?, Б?лорусь. Пр?звище, ймов?рно, пов'язане з назвою м?ста Високе, Кам'янецького району, Брестсько? област?, або села Висоцьк Дубровицького району Р?вненсько? област? (Укра?на).^{[джерело?]}

Про безпосередн?х родич?в Володимира Висоцького: його батько Семен Вольфович Висоцький народився в Ки?в?, був в?йськовим, ветераном Друго? св?тово? в?йни, зг?дно з ки?вськими досл?дниками та спогадами кузини поета ?рени Висоцько?.

• Батько — Семен Володимирович (Вольфович) Висоцький (1916—1997) — уродженець Ки?ва, в?йськовий зв'язк?вець, ветеран Друго? св?тово? в?йни, кавалер б?льш н?ж 20 орден?в ? медалей, почесний громадянин м?ст Кладно ? Праги, полковник.
• Дядько — Висоцький Олекс?й Володимирович (1919—1977)  — письменник, учасник Друго? св?тово? в?йни, артилерист, кавалер трьох орден?в Червоного Прапора, полковник.
• Мати  — Н?на Максим?вна (до шлюбу Серьог?на), (1912—2003). Зак?нчила Московський ?нститут ?ноземних мов, працювала перекладачкою-референткою н?мецько? мови в ?ноземному в?дд?л? ВЦРПС, пот?м г?дом в ??нтурист??. У перш? роки в?йни служила в бюро транскрипц?? при Головному управл?нн? геодез?? ? картограф?? МВС СРСР. Зак?нчила трудову д?яльн?сть начальницею бюро техн?чно? документац?? в НД?х?ммаш.
• Д?д Висоцького по матер?, Максим ?ванович Серьог?н, при?хав до Москви у в?ц? 14 рок?в з села Огарьово Тульсько? губерн??. П?зн?ше в?н став працювати швейцаром у р?зних московських готелях. У них з дружиною ?вдок??ю Андр??вною С?нотовою було п'ятеро д?тей, у тому числ? й Н?на Максим?вна. Вона народилася в 1912 роц?. П?сля ранньо? смерт? батьк?в стала жити самост?йно, займаючись вихованням молодшого брата. Працювала перекладачем з н?мецько? мови.
• Д?дусь та бабуся Висоцького по батьков? — Вольф Шльомович Висоцький (1889, Брест-Литовськ — 1962, Москва) та Дора Овс??вна Висоцька (до шлюбу Бронштейн); 1891, Житомир — 1970, Ки?в) — протягом 1911—1926 рр. мешкали у Ки?в?, п?зн?ше переселилися до Москви. Дора Овс??вна згодом повернулася у Ки?в, де й жила до смерт? у 1970 р. До 2 Св?тово? в?йни вона одружилася ? стала оф?ц?йно Дар'я Олекс??вна Семененко (пр?звище чолов?ка). У Ки?в? вона пережила окупац?ю, довг? десятил?ття працювала в?домою косметологинею.

Дитинство

Ранн? дитинство Висоцький пров?в у московськ?й комунальн?й квартир? на 1-й М?щанськ?й вулиц?.

?На тридцять в?с?м к?мнаток усього одна вбиральня...? Володимир Висоцький про сво? ранн? дитинство, 1975

П?сля в?дкриття Сх?дного фронту Друго? св?тово? в?йни з мат?р'ю евакуювався в Оренбурзьку область. Вл?тку 1943 року вони повертаються до Москви.

У 1947 роц? разом з батьком-оф?цером, який на той час вже розлучився з мат?р'ю Володимира, потрапив до п?сляво?нно? окуповано? Н?меччини. У 1949 роц? п?сля повернення з Н?меччини поселився у Великому Каретному провулку, де ? склалася дружня компан?я, як?й Висоцький показував сво? перш? твори.

У 1955 роц? Висоцький зак?нчу? середню школу ? вступа? до Московського ?нженерно-буд?вельного ?нституту ?мен? В. В. Куйбишева, з якого йде, не провчившись нав?ть ? року. Це р?шення в?н ухвалив у новор?чну н?ч 1956 року. В?н та ?гор Кохановський, шк?льний товариш, вир?шили зустр?ти Новий р?к вельми сво?р?дно — за виконанням креслень, без яких ?х не допустили б до сес??. Десь о друг?й годин? ноч? креслення були готов?. Але тут Висоцький встав, узяв з? столу банку з тушшю (за ?ншою верс??ю — кухоль м?цно зварено? кави), ? став поливати сво? креслення.

?Все. Готуватимуся, ? ще п?вроку, спробую вступити до театрального. А це — не мо??, — сказав тод? Володимир.

Доросле життя

Ул?тку 1956 року вступа? до Школи-студ?? МХАТ ?мен? В. ?. Немировича-Данченка на акторське в?дд?лення. З? школою-студ??ю пов'язаний його перший шлюб — на першому курс? Висоцький знайомиться з ?зольдою Жуковою, яка п?зн?ше стала його дружиною.

У 1960 роц?, зак?нчивши студ?ю, працю? в Московському драматичному театр? ?мен? О. С. Пушк?на ? дек?лька м?сяц?в — в Московському театр? м?н?атюр. Тод? ж почина? зн?матися в к?но (?Однол?тки? (1959), ?Кар'?ра Д?ми Гор?на? (1961)).

З ?зольдою Жуковою Висоцький розлучився через сварки. Незабаром на зйомках знайомиться з Людмилою Абрамовою, яка ста? його другою дружиною. Абрамова народжу? йому двох син?в — у 1962 Аркад?я ? в 1964 Микиту.

У 1960—1961 роках з'являються ? перш? п?сн?. Першою п?снею вважають ?Татуировка? (1961), хоча сам автор говорив, що п?сня ?49 дней? написана ран?ше (ймов?рно в 1960).

У 1964 роц? Висоцький вступа? до Московського театру драми ? комед?? на Таганц?, де працю? до 1980 року. За словами самого Висоцького, цей театр, на в?дм?ну в?д попередн?х, став для нього ?сво?м театром?.

?До мене в театр прийшов найматися молодий чолов?к. Коли я запитав його, що в?н хоче прочитати, в?н в?дпов?в: ?Я дек?лька сво?х п?сень написав, послуха?те?? Я погодився прослухати одну п?сню, тобто, фактично, наша зустр?ч повинна була протривати не б?льше, н?ж п'ять хвилин. Але я слухав, не в?дриваючись, п?втори години?. Юр?й Любимов.

У 1967 роц? з виходом ф?льму ?Вертикаль? Висоцький ураз ста? в?домим. Ф?льм став усп?шним, на думку багатьох, завдяки його п?сням. Попередн? роботи актора в к?но не викликали тако? уваги глядач?в. ?Вертикаль? можна вважати початком популярност? Володимира як к?ноактора.

Режисер ф?льму Стан?слав Говорух?н згадував: ?…Актори деякий час повинн? були пожити в наметах. …Альп?н?сти вважали його сво?м. В?рили, що в?н досв?дчений п?дкорювач вершин. А в?н побачив гори вперше за два м?сяц? до того, як написав п?сн? про гори, що стали такими популярними?.

Також 1967 р?к знаменний знайомством ?з Мариною Влад? (справжн? ?м'я Марина-Катр?н Володимир?вна Полякова-Байдарова, французька актриса рос?йського походження), яка 1 грудня 1970 року ста? третьою дружиною Висоцького.

?…Кра?чком ока я пом?чаю, що до нас пряму? невисокий, погано одягнений молодий чолов?к. Я мигцем дивлюся на нього, ? лише св?тло-с?р? оч? на мить привертають мою увагу. Але вигуки в зал? примушують мене перервати розпов?дь, ? я повертаюся до нього. В?н п?дходить, мовчки бере мою руку ? довго не випуска?, пот?м ц?лу? ??, с?да? навпроти ? вже б?льше не зводить з мене очей. Його мовчання не бентежить мене, ми дивимося одне на одного, неначе завжди були знайом?. Я знаю, що це — ти? Марина Влад? про перше знайомство з Володимиром Висоцьким.

Завдяки шлюбу з ?ноземкою Висоцький тепер може ви?жджати за кордон. У результат? за межами СРСР виходять плат?вки з його п?снями.

У 1968 роц? виходить перша гнучка плат?вка В. Висоцького з п?снями з к?ноф?льму ?Вертикаль? (1967), а в 1973—1976 роках в?н запису? за кордоном ще чотири авторськ? диски.

Прийшли 70-? роки, роб?т в к?но стало менше, але стало б?льше у ф?льмах п?сень Висоцького, або п?сень на його в?рш?. Чиновники Держк?но не давали згоди на участь Висоцького у ф?льмах, вс?ляко перешкоджали цьому.

29 листопада 1971 року — прем'?ра ?Гамлета? в Театр? на Таганц?, головну роль в якому виконав Висоцький. Ця роль п?зн?ше вважалася ?в?зитною карткою? актора. Заради ц??? рол? актор неодноразово в?дмовлявся в?д алкоголю. Примусити кинути пити Висоцького не могла нав?ть Марина Влад?, яку в?н кохав до безтями. ? лише можлив?сть грати головну роль в ?Гамлет?? стримувала Висоцького.

?Працювати треба!? — була його улюблена приказка. Якби в?н м?г, працював би ц?лодобово. Сон — 3-4 години, решта — робота. П?сн? сво? в?н писав в основному вноч?. Приходив додому п?сля спектаклю, ? с?дав за роботу. Марина ставила перед ним чашку з гарячим ча?м ? тихо с?дала в кутку. ?нод? вона засинала, ? тод?, вже п?д ранок, Висоцький будив ??, щоб прочитати рядки, написан? за н?ч.

Останн?й р?к життя

16 кв?тня 1980 року в?дбулася остання к?нозйомка концерту Висоцького в Лен?нградському ВДТ, де в?н виконував п?сн? ?Кони привередливые?, ?Купола?, ?Охота на волков? ? розпов?дав про свою творч?сть. Фрагмент ц??? зйомки ув?йшов до передач? В. Виноградова ?Я возвращаю ваш портрет?. На зворотному боц? подв?йного альбому ?Сыновья уходят в бой? фотограф?? саме з цього концерту.

22 травня 1980 року в?дбувся один з останн?х концерт?в Висоцького (в Кал?н?нград?), на якому йому стало зле.

За р?к до смерт? Висоцький ймов?рно пережив кл?н?чну смерть (можливо була тривала втрата св?домост?). Це сталося 25 липня 1979 року п?д час гастролей по Узбекистану, а саме у м. Бухара.

Багато подробиць свого похорону й встановлення пам'ятника на могил? Висоцький передбачав, вони описан? в п?сн? ?Пам'ятник?.

Помер артист 25 липня 1980 року приблизно о 3–4 годин? ранку у сво?й квартир? на Мал?й Грузинськ?й, 28. Висоцький не впорався ?з власним ритмом життя, не витримало серце.

28 липня 1980 року Висоцького ховала, здавалося, вся Москва, хоча оф?ц?йного пов?домлення про смерть не було — в цей час проходила московська Ол?мп?ада. Т?льки над в?концем театрально? каси було вив?шене скромне оголошення: ?Помер актор Володимир Висоцький?.

Творч?сть

Поез?я ? п?сн?

Висоцький написав понад 700 в?рш?в та п?сень, поему для д?тей (у двох частинах).

Висоцький ? рад?о

Висоцький взяв участь у створенн? 11 рад?оспектакл?в (в тому числ? ?Март?н ?ден?, ?Кам'яний г?сть?, ?Незнайомка?, ?За Бистрянським л?сом?).

К?нематограф

Висоцький знявся майже в 30 ф?льмах, у багатьох з них звучать його п?сн?. На багато ролей його не затверджували, ? не завжди з творчих м?ркувань. Висоцький брав участь також в озвучуванн? одного мультф?льму — ?Чар?вник Смарагдового м?ста?. Кр?м того, спочатку передбачалося, що Вовка в мультф?льм? ?Ну, постривай!? озвучуватиме Висоцький, але згодом його зам?нив Анатол?й Папанов.

Ф?льмограф?я

• 1959 — Однол?тки — Петя
• 1961 — Кар'?ра Д?ми Гор?на — Софрон
• 1962 — 713-й просить посадку — Солдат морсько? п?хоти
• 1963 — Штрафний удар — Юр?й Н?кулин
• 1963 — Жив? ? мертв? — веселий солдат
• 1965 — Наш д?м — Механ?к
• 1965 — На завтрашн?й вулиц? — Петро Марк?н
• 1965 — Кухарка — Андр?й Пчолка
• 1966 — Вертикаль — Володя
• 1966 — Я родом з дитинства — кап?тан-танк?ст Володя
• 1967 — Коротк? зустр?ч? — Максим
• 1968 — ?нтервенц?я — М?шель Воронов/?вген?й Бродський
• 1968 — Служили два товариш? — Брусенцов
• 1968 — Господар тайги — Рябий
• 1969 — Небезпечн? гастрол? — Жорж Бенгальський (Микола Коваленко)
• 1969 — Б?лий вибух — кап?тан
• 1972 — Четвертий — Он
• 1973 — Погана добра людина — фон Корен
• 1974 — ?дина дорога — Солодов
• 1975 — Втеча м?стера Мак-К?нл? — Б?лл С??ер
• 1975 — ?дина — Борис ?лд?ч
• 1976 — Розпов?дь про те, як цар Петро арапа женив — Ган?бал
• 1977 — ?х дво? — еп?зод
• 1979 — М?сце зустр?ч? зм?нити не можна — кап?тан Гл?б Жеглов
• 1979 — Маленьк? трагед?? — Дон Гуан

Посмертне визнання поета ? його вплив на культуру

У роки суворо? цензури Висоцький торкався ц?ло? низки заборонених тем, через що й сам багато в чому був п?д забороною, але, попри вс? обмеження, популярн?сть Висоцького була й залиша?ться донин? феноменальною. Це обумовлю?ться його людською чар?вн?стю ? масштабн?стю особистост?, поетичним даром, ун?кальн?стю виконавсько? майстерност?, граничною щир?стю, волелюбн?стю, енергетикою виконання п?сень ? ролей, точн?стю розкриття п?сенних тем ? вт?лення образ?в.

Поштова марка Рос?? ?з сер?? ?Популярн? сп?ваки рос?йсько? естради?, присвячена Володимиру Висоцькому, 1999, 2 рубля (Каталог ИТЦ 541, Скотт 6547)

У 1981 роц? була опубл?кована перша велика зб?рка твор?в Висоцького, ?Нерв?, тод? ж вийшла перша повноц?нна (?диск-г?гант?) радянська плат?вка. У 1986 роц? Висоцькому було посмертно присво?не звання заслуженого артиста РРФСР, а в 1987 за створення образу Жеглова в телев?з?йному художньому ф?льм? ?М?сце зустр?ч? зм?нити не можна? ? авторського виконання п?сень — присуджена Державна прем?я СРСР. У 1989 роц? Рада М?н?стр?в СРСР п?дтримала пропозиц?ю Радянського фонду культури, М?н?стерства культури СРСР, Московського м?ського виконкому ? громадськост? про створення музею Володимира Висоцького в Москв?.

Володимир Висоцький в Парку скульптур м?ста Коростиш?в (демонтовано 2025 року)

На честь поета названий астеро?д ?Владвисоцький? (2374 Vladvysotskij).

Ельдар Рязанов зняв у 1987 роц? документальний ф?льм ?Чотири зустр?ч? з Володимиром Висоцьким?.

20 с?чня 1998 року в м. Мел?топол?, б?ля Будинку Зв'язку, на честь 60-л?ття поета, музиканта ? актора в?дкрито пам'ятник (автори — Юхим Харабет ? Юр?й Балд?н. Це перший пам'ятник Володимиру Висоцькому, встановлений в Укра?н?.

Петро Буслов зняв у 2011 роц? б?ограф?чний ф?льм ?Висоцький. Дяку?мо, що живий?. Сценар?й ф?льму написав син Володимира Висоцького Микита.

Ф?льм розпов?да? про п'ять дн?в 1979 року, коли Володимир Семенович Висоцький на гастролях в Узбекистан? пережив кл?н?чну смерть.

Початково ф?льм називався ?Чёрный человек?, а його режисером ? сценаристом був ?гор Волошин, який зняв до того автоб?ограф?чний ф?льм ?Я?. Також, як ? його попередня картина, ф?льм ?Чёрный человек? був присвячений наркоман??, що викликало незадоволення з боку орган?затор?в, внасл?док чого ?гор Волошин був зв?льнений, а його картину передали режисеру Петру Буслову. В той же час ?гор Волошин стверджу?, що в?д виробництва вищезазначеного ф?льму в?н в?дмовився сам, через особист? причини.

Образ Висоцького зроблено з використанням високотехнолог?чного гриму ? технолог?й комп'ютерно? обробки зображень. Роль Володимира Висоцького озвучу? його син Микита Висоцький.

Початково прем'?ра була призначена на 24 липня 2011 року й присвячена 31-й роковин? з дня смерт? поета та актора, але пот?м ?? перенесли на ос?нь 2011 року. В?дтак, на одному з рок-фестивал?в була названа нова дата — 31 грудня 2011 року. 25 липня 2011 року був показаний другий трейлер ф?льму й була названа к?нцева дата виходу на екран — 1 грудня 2011 року.

Творч?сть Володимира Висоцького, що сприяла ширшому визнанню авторсько? п?сн?, поб?чно допомогла становленню радянсько? рок-музики. Мотиви п?сень Висоцького трапляються у творчост? п?зн?ших бард?в ? рок-поет?в, наприклад, ?Время колокольчиков? Башлачова ? ?Сумерки? К?нчева вар?юють фрагменти ?Купол?в? Висоцького. П?сн?: ?Циганочка? — Юр?я Шевчука, ?Пам'ят? Висоцького? — Юр?я Лози.

Пам'ят? Висоцького присвятили в?рш? й п?сн? так? автори, як Б. Ахмадул?на, О. Башлачов, Ю. В?збор, А. Вознесенський, О. Городницький, О. Градський, В. Дол?на, ?. ?втушенко, Ю. К?м, ?. Кохановський, Ю. Лоза, А. Макаревич, Б. Окуджава, Л. Ф?латов, В. Асмолов та ?нш?.

За результатами опитування ВЦ?ОМ, що проводилося 2010 року, Висоцький зайняв друге м?сце в списку ?кумир?в XX стол?ття? п?сля Юр?я Гагар?на.

Дискограф?я

Прижитт?в? диски, видан? в СРСР

Персональн? видання

За життя Висоцького було випущене всього 6 м?льйон?в:

• 1968 — ?Песни из кинофильма Вертикаль? (Прощание с горами. Песня о друге. Вершина. Военная песня).
• 1972 — ?Песни Владимира Высоцкого? (Он не вернулся из боя. Песня о новом времени. Братские могилы. Песня о земле).
• 1972 — ?Песни Владимира Высоцкого? (Мы вращаем Землю. Сыновья уходят в бой. Аисты. В темноте).
• 1974 — ?Песни Владимира Высоцкого? (Корабли. Черное золото. Утренняя гимнастика. Холода, холода).
• 1975 — "В.Высоцкий. Песни " (Кони привередливые. Скалолазка. Москва-Одесса).
• 1975 — ?Песни Владимира Высоцкого? (Она была в Париже. Кони привередливые. Скалолазка. Москва-Одесса).

У 1979 р. також був випущений експортний диск-г?гант, до якого ув?йшли п?сн?, записан? в р?зн? роки на ?Мелод???, але так ? не видан?.

За участ? Висоцького

У 1977 були випущен? подв?йний альбом ?Ал?са в Кра?н? чудес? ? м?ньон ?Ал?са в Кра?н? чудес. П?сн? з музично? казки?.

Окр?м цього, в?домо про 15 плат?вок, в як? входили по одн?й або дек?лька п?сень Висоцького, в основному це п?сн? з к?ноф?льм?в ? зб?рки в?йськових п?сень (наприклад, ?Друзьям-однополчанам?, ?День Победы?).

Також п?сн? Висоцького звучали на 11 плат?вках у музичних журналах (в основному, ?Кругозор?), а 1965 року в тому ж "Кругозор? (№ 6) були видан? уривки з? спектаклю ?10 дн?в, як? потрясли св?т? за участю Висоцького та ?нших таганських актор?в.

У СРСР ? Рос?? п?сля смерт?

Видано ? продовжу? видаватися велика к?льк?сть диск?в. Мабуть, найб?льшим ? ?На концертах Владимира Высоцкого? на 21 диску (1987—1992 рр.)

За кордоном

• У Франц?? з 1977 по 1988 випущено 13 плат?вок (зокрема сер?я з 7 плат?вок ?Владимир Высоцкий в записях Михаила Шемякина?).
• У США з 1972 по 1985 випущено 12 плат?вок.
• У Ф?нлянд?? в 1979 1 плат?вка.
• У Н?меччин? з 1980 по 1989 випущено 4 плат?вки.
• У Болгар?? з 1979 по 1987 випущено 6 плат?вок.
• В Япон?? з 1976 по 1985 випущено 4 плат?вки.
• У Коре? в 1992 випущено 2 плат?вки.
• В ?зра?л? (у 1974 або 1975) вийшла плат?вка ?Невидан? п?сн? рос?йських бард?в?, на як?й ? 2 п?сн? Висоцького.

Дружини ? д?ти

1. ?за Костянтин?вна Висоцька (до шлюбу М?шкова, в першому шлюб? Жукова). Народилася 22 с?чня 1937 року. Одружен? з 25 кв?тня 1960 року. Дата розлучення нев?дома. За одними даними, разом подружжя прожило неповн? 4 роки, за ?ншими, розлучення було оформлене 1965 року, проте в?домо, що вони насправд? розлучилися задовго до оф?ц?йного розлучення. Тому син ?зи Костянтин?вни, що народився 1965 року, отримав пр?звище Висоцький, будучи, по сут?, сином ?ншо? людини.
2. Людмила Володимир?вна Абрамова. Народилася 16 серпня 1939 року. Одружен? з 25 липня 1965 року по 10 лютого 1970 року, розлучен?; дво? син?в: Аркад?й (нар. 1962) ? Микита (нар. 1964).
3. Катерина Марина Полякова-Байдарова (фр. Catherine Marina de Poliakoff-Ba?daroff), в?дома за сцен?чним псевдон?мом Марина Влад?. Народилася 10 травня 1938 року. Одружен? з 1 грудня 1970 року по 25 липня 1980 року.

Двоюр?дна сестра Володимира, Висоцька ?рена Андр??вна, народилась ? жила в м. Мукачеве, в Укра?н?, пот?м пере?хала до Москви.

Г?тари Висоцького

Висоцький завжди грав на семиструнних г?тарах. Перша г?тара, яка вид?ля?ться ?з загального ряду, з'явилася у нього 1966 року. ?? Володимир Семенович купив у вдови Олекс?я Дикого. П?зн?ше в?н розпов?дав, що цю г?тару "робив якийсь майстер австр?йський 150 рок?в тому. ?? купили княз? Гагар?ни, а в них перекупив артист Блюменталь-Тамарин ? подарував Дикому… ". Ймов?рно, ця г?тара брала участь у фотосес?? Висоцького ? Влад? в 1975 роц? (фотограф — В. Ф. Плотн?ков).

1975 роком датуються фотограф??, на яких Висоцький зображений з першою г?тарою, зробленою для нього Олександром Шуляковським (з головкою грифа, зробленою у вигляд? л?ри). Цей майстер зробив для Висоцького 4 або 5 г?тар.

Також у Висоцького була г?тара з двома грифами, яка подобалася йому сво?ю ориг?нальною формою, але другим грифом Володимир Семенович н?коли не користувався. З ц??ю г?тарою Володимир Семенович зображений на зворотному боц? конверта 9-го диска сер?? ?На концертах Володимира Висоцького?.

У вистав? ?Злочин ? кара?, який був випущений в 1979 роц?, Висоцький грав на г?тар?, що належала к?норежисеров? Володимиру Ален?кову, який в?ддав йому свою г?тару для ц??? рол?, оск?льки г?тара сподобалася Висоцькому ? сво?м несучасним виглядом, ? забарвленням, ? звучанням. Г?тару цю робив колись петербурзький майстер Ягодк?н. П?сля смерт? поета Ален?ков попросив театр розшукати г?тару, ? зрештою цю г?тару йому повернули, але у вкрай жалюг?дному, розбитому стан?, у не? не вистачало деяких частин, полагодити ?? н?хто не брався. У 1991 роц? Ален?ков в?дв?з розбиту г?тару в Штати, де ?? врешт?-решт прив?в до повного ладу г?тарний майстер, ?нд?анець Р?к Тернер. Фотограф?я г?тари з'явилася на обкладинц? журналу ?Акустик г?тар? п?д ?м'ям ?Висоцький?.

Див. також

• Яременко Людмила Леон?вна

Б?бл?ограф?я

• Песни и стихи. — Нью-Йорк: Литературное зарубежье, 1981.
• Нерв. — М.: Современник, 1981.
• Я куплет допою…. (Песни для кино). — М.: Киноцентр, 1988.
• Поэзия и проза. — М.: Книжная палата, 1989.
• Стихи и песни. — М.: Искусство, 1989 (с приведением нот).
• Венские каникулы. — М.: ВО ?Союзинформкино? Госкино СССР, 1990.
• Владимир Высоцкий. Сочинения (в 2-х томах). — М.: Художественная литература, 1991.
• Альманах. ?Мир Высоцкого: Исследования и материалы.? — М.: ГКЦМ В. С. Высоцкого:
  • Вып. 1 — 1997.
  • Вып. 2 — 1998.
  • Вып. 3 (два тома) — 1999.
  • Вып. 4 (два тома) — 2000.

Переклади

• З п?сень Володимира Висоцького [Арх?вовано 28 березня 2006 у Wayback Machine.] — Wysotsky.com [Арх?вовано 5 червня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання

• Олександр Муратов. Спогади про раннього Висоцького // Газета по-укра?нськи. — 2006. — 25 с?ч.
• Моб?льний додаток ?Висоцький? [Арх?вовано 3 березня 2015 у Wayback Machine.] — програма для Android-смартфон?в з? списком п?сень з акордами
• Генеалог?я В. Висоцького [Арх?вовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]