Валл?йська мова

Валл?йська мова
Валл?йська мова
Cymraeg
	Валл?йськомовн? в Уельс? за даними останнього перепису населення (2021)
Поширена в	Велика Британ?я, Аргентина
Рег?он	Уельс
Нос??	понад 650 000: ; Уельс: 538 300 ; (17,8% населення Уельсу в 2021 роц?, включа? нос??в як L1, так ? L2), ; Англ?я: 110 000 (за оц?нкою 2001), ; Аргентина (пров?нц?я Чубут): 1 500-5 000,; Канада: 3 160,; Сполучен? Штати Америки: 2 655,; Нова Зеланд?я: 1 155,; Австрал?я: 1 060
Писемн?сть	латиниця (валл?йський вар?ант)
Класиф?кац?я	?ндо?вропейська с?м'я Кельтська група Бритська п?дгрупа
Оф?ц?йний статус
Оф?ц?йна	Уельс
Регулю?	Ком?с?я з валл?йсько? мови (Bwrdd yr Iaith Gymraeg)
Коди мови
ISO 639-1	cy
ISO 639-2	wel (B); cym (T)
ISO 639-3	cym
IETF	cy

Валлíйська мóва, або вал?йська^[2], також уéльська мóва, чи кемрíйська мóва^[3]^[4] (самоназва Cymraeg або y Gymraeg) — одна з бритських мов кельтсько? мовно? групи ?ндо?вропейсько? мовно? родини. ? оф?ц?йною мовою Уельсу, широко використову?ться в Чубут?, колон?? валл?йц?в-?м?грант?в у рег?он? Патагон?я в Аргентин?. Поширена в багатьох кра?нах, зокрема: Канада, США, Австрал?я та ?нш?.

У зв'язку з масовим впровадженням англ?йсько? мови з часу втрати незалежност? Уельсу валл?йська мова почала поступово занепадати ? ставати все менш популярною. Проте починаючи з 1990-х рок?в у зв'язку з проведенням певних заход?в валл?йська мова стала пос?дати ч?льне м?сце у громадському житт? валл?йц?в.

Статус

За даними перепису 2001 року 611 000 ос?б, або 20,5 % населення Уельсу, волод?ють валл?йською (у пор?внянн? з 18,5 % у 1991 роц?)^[5]. При цьому перепис св?дчить про те, що 25 % мешканц?в Уельсу народилися за його межами, тобто ? ?мм?грантами. К?льк?сть нос??в уельсько? мови в ?нших частинах Велико? Британ?? достов?рно не в?дома, але ?х чисельн?сть пор?вняно велика у головних м?стах уздовж кордону Англ?? з Уельсом. За оц?нками телеканалу S4C, 1993 року в Англ?? проживало близько 133 000 ос?б, як? розум?ли валл?йську; понад третину ?х було зосереджено у район? Великого Лондона^[6]. Опр?ч того, нос?? уельсько? мови мешкають у Канад? (3 160 за даними Ethnologue^[7]) та США (2 655^[8]).

Серед нос??в валл?йсько? мови мало тих, що не волод?ють англ?йською (не беручи до уваги валл?йц?в долини Чубут, другою мовою у яких ? ?спанська мова. Кр?м того, дуже багато людей вол?? користуватися валл?йською, а не англ?йською мовою. Виб?р мови мовцем може зм?нюватися залежно в?д предметно? сфери (галуз?) (явище, яке в?доме у л?нгв?стиц? як ?код-св?тчинг?, або перемикання код?в). Нер?дко ? зм?шування код?в (оск?льки у живу мову частенько вкраплюються англ?йськ? слова).

Попри те, що уельська мова ? мовою меншини ? перебува? п?д тиском англ?йсько? мови, у друг?й половин? XX стор?ччя зростала ?? п?дтримка паралельно з п?днесенням нац?онал?стичних пол?тичних орган?зац?й, як-от: парт?я Plaid Cymru (Парт?я Уельсу) та Cymdeithas yr Iaith Cymraeg (Товариство валл?йсько? мови).

Як перша мова уельська найпоширен?ша переважно на с?льських п?вноч? та заход? Уельсу, насамперед у Гв?нед?, Денб?гшир?, Англс?, Кармартеншир?, П?вн?чному Пембрукшир?, Керед?г?он? та на частинах зах?дного Гламоргана, проте людей, як? добре розмовляють валл?йською, можна зустр?ти по всьому Уельсу. При цьому мова майже повн?стю не використову?ться у великих м?стах на п?вдн? (Кард?фф, Ньюпорт, Бр?дженд; у менш?й м?р? це стосу?ться Суонс?)^[9]^[10].

Валл?йська мова — жива, вона використову?ться у повсякденному житт? багатьма тисячами людей ? представлена в Уельс? повсюди. Уельський мовний акт (1993)^[11] ? Уельський урядовий акт (1998)^[12] затверджу? р?вн?сть валл?йсько? та англ?йсько? мов. Громадськ? органи повинн? розробити ? реал?зувати Програму валл?йсько? мови. Тому м?сцев? ради та Нац?ональна асамблея Уельсу використовують уельську мову як оф?ц?йну, видають оф?ц?йн? друкован? матер?али ? пов?домлення з валл?йськими верс?ями (наприклад, листи з? школи батькам, б?бл?отечну ?нформац?ю, ?нформац?ю м?сцево? ради), а вс? дороговкази в Уельс? мають бути англ?йською ? валл?йською мовами, у тому числ? вар?анти географ?чних назв. Усе це означа?, що часто-густо нав?ть д?ти тих, хто при?хав до Уельсу, наприклад, з Англ??, здобувають певн? знання валл?йсько?.

Уряд Велико? Британ?? ратиф?кував ?вропейську харт?ю рег?ональних мов та мов меншин щодо валл?йсько? мови^[13].

Валл?йська мова здобула велику глядацьку аудитор?ю п?сля створення у листопад? 1982 року телев?з?йного каналу S4C (Sianel Pedwar Cymru, ?4-й канал, Уельс?), який веде мовлення у прайм-тайм лише валл?йською^[14]^[15].

В?дпов?дно до Закону про громадянство Велико? Британ?? 1981 року, волод?ння валл?йською мовою поряд з англ?йською чи шотландською, ? достатньою умовою дотримання критер?ю знання мови для натурал?зац??^[16].

?стор?я розвитку

Найдавн?ш? пам'ятки бритських мов, виявлен? на територ?? Британ??, в?дносяться до III стор?ччя — це, зокрема, римськ? написи з Бата, де зустр?чаються бритськ? вкраплення, насамперед ?мена^[17]^[18].

Найдавн?ш? писемн? джерела, як? можна ?дентиф?кувати як валл?йськ?, датуються, ймов?рно, приблизно VI стол?ттям, а мову того часу деяк? учен? (наприклад, Джон Т. Кук)^[19] ще вважають п?зньою загальнобритською. Про цю мову в?домо дуже мало. Наступний значний пер?од, дещо краще в?дображений, назива?ться давньовалл?йським (з IX по XI ст.); це була мова закон?в короля Х?вела Доброго^[20] (як? д?йшли до нас т?льки у середньовалл?йський ? латинських^[21] рукописах), а також поез?? Уельсу та п?вденно? Шотланд?? (тод? ?? населення ще було бритським)^[22]. З розширенням англосаксонсько? колон?зац?? кельтське населення Уельсу було в?д?рване в?д кельт?в п?вн?чно? Англ??, як? розмовляли кумбр?йською мовою, та в?д кельт?в п?вденного заходу, що розмовляли корнською мовою, ? ?х мови стали розходитися^[23].

Стор?нка з рукопису поеми ?Годод?н? середньовалл?йською мовою

Середньовалл?йська (або Cymraeg Canol) — назва валл?йсько? мови пер?оду з XII по XIV стор?ччя, в?д яко? до нас д?йшло набагато б?льше джерел, ан?ж б?льш ранн?х пер?од?в. Це мова майже ус?х рукопис?в Маб?ног?, як? д?йшли до сьогодення, хоча сам? ж ?стор?? були складен? ран?ше. Середньовалл?йська мова достатньо зрозум?ла для сучасного нос?я мови^[24].

Розвиток сучасно? валл?йсько? мови може бути под?лений на два пер?оди. Перший пер?од, рання нововалл?йська, тривав з XIV приблизно до к?нця XVI стол?ття. Це була мова придворних поет?в (Y Cywyddwyr), зокрема, Давида ап Гв?л?ма^[25]. П?зня нововалл?йська розпочина?ться з публ?кац?? 1588 року перекладу Б?бл?? В?льяма Мор?ана^[26]. Як у випадку з англ?йським перекладом у верс?? короля Якова, Б?бл?я Мор?ана справила значний стаб?л?зуючий вплив на мову, та сучасна (особливо писемна, оф?ц?йна) все ще збер?га? т? характеристики нововалл?йсько?, що й мова Мор?ана. Звичайно, з тих час?в в?дбулися ? певн? зм?ни^[27].

Валл?йська мова д?стала подальший стимул в розвитку у XIX стор?чч? з опубл?куванням перших валл?йських словник?в. Праця ранн?х валл?йських лексикограф?в, як-от Ден?ел С?лван Еванс^[28], дозволила максимально точно задокументувати мову, ? сучасн? словники, наприклад, Geiriadur Prifysgol Cymru (Словник ун?верситету Уельсу), ? безпосередн?ми наступниками цих словник?в.

Л?нгв?стична характеристика

Вимова

Приголосн?

У валл?йськ?й мов? розр?зняють 29 приголосних звук?в ^[29]:

	Губн?	Зубн?	Ясенн?	Боков?	Заясенн?	П?днеб?нн?	Задньоп?днеб?нн?	Гортанн?
Проривн?	p b		t d				k g
Африкати					t? d?
Носов?	(m?) m		(n?) n				(??) ?
Щ?линн?	f v	θ e	s (z)	?	?		x	h
Апроксиманти	w		r? r	l		j

[z] зустр?ча?ться лише в неасим?льованих запозиченнях, ? т?льки у п?вн?чних д?алектах вимовля?ться як [s]^[30]. У п?вденних д?алектах в?дсутн?й [h]^[31], кр?м того, п?вн?чному та л?тературному початковому chw- [xw] в?дпов?да? [w].

У к?нц? слова часто в?дпадають дзв?нк? щ?линн? f та dd (tref ? tre 'село', mynydd 'гора' та i fyny 'уверх', досл. 'у гору')^[32]. У деяких п?вн?чних д?алектах [s] перед голосними переднього ряду вимовля?ться як [?] (наприклад, nes i fynd adre ['n??i 'v?nd 'adre] 'я п?шов додому').

Голосн?

У валл?йськ?й мов? розр?зняють коротк? та довг? голосн? звуки, як? в?др?зняються не т?льки довготою, а й як?стю. Це протиставлення ? зм?стовним, напр. [mu?g] 'дим', [m?g] 'кухоль'. Усього у мов? нал?чу?ться 13 голосних фонем.

За наявн?стю тих чи ?нших голосних звук?в д?алекти валл?йсько? мови под?ляються на дв? групи: п?вн?чн? та п?вденн?. Основна з в?дм?нностей м?ж д?алектами: зб?г чи розр?знення звук?в [?(?)] (орфограф?чн? u, y) та [i?], [?] (орфограф?чний i). На п?вдн? ус?м цим фонемам в?дпов?да? [i] resp. [?]; отже, там не розр?зняються, так мовити, fu 'був' ? fi 'я'^[33].

Валл?йська мова багата також на дифтонги. Найширш? ?х системи зустр?чаються на п?вноч?; на п?вдн? багато з дифтонг?в зб?гаються. Максимальний наб?р дифтонг?в наступний (у дужках — вимова, властива для П?вденного Уельсу): [a?] ([a?]), [a?], [a?], [??], [??] ([??]), [??], [??] ([??]), [??/] ([??]), [??], [??] ([??]), [??], [??] ([??]), [??], [??] ([??])^[34].

Наголос у валл?йськ?й практично завжди пада? на передостанн?й склад слова^[35]; у небагатьох винятках наголос маркований знаком акута (′), наприклад, ffarwél (в?д farewell). Наголос у валл?йськ?й мов? силовий, проте, для п?слянаголошеного складу теж властивий рух тону ? невеликий ступ?нь редукц?? голосного^[36]. ?сторично це пов'язано з тим, що ран?ше наголос падав на останн?й склад ? пересунувся в?н т?льки у середньовалл?йський пер?од; склад, який ран?ше був наголошеним, збер?г частину сво?х характеристик (зокрема, п?слянаголошен? склади можуть рифмуватися у в?рш?; див. к?нханед). З цим процесом пов'язано ? типолог?чно незвична наявн?сть у валл?йськ?й мов? наголошеного шва [?].

Пост?йне положення наголосу на передостанньому склад? призводить до того, що в однокореневих ? в р?зних формах одного слова наголос пересува?ться у м?ру додавання склад?в до к?нця слова.

Правопис

Тепер?шн?й правопис валл?йсько? мови утвердився пор?вняно недавно^[37]. Велику роль у цьому в?д?грала Б?бл?я В?льяма Моргана^[en].

**Абетка**
Л?тера(и)	IPA	Назва	Л?тера(и)	IPA	Назва
a	[a]	a	ll	[?]	èll
b	[b]	bi	m	[m]	em
c	[k]	ec	n	[n]	èn
ch	[x]	èch	o	[?]	o
d	[d]	di	p	[p]	pi
dd	[e]	èdd	ph	[f]	ffi
e	[?]	e	r	[r]	èr
f	[v]	èf	rh	[r?]	rhi
ff	[f]	èff	s	[s]	ès
g	[g]	èg	t	[t]	ti
ng	[?]	èng	th	[θ]	èth
h	[h]	aets	u	[?], [i]	u bedol
i	[?]	i	w	[?]	?
l	[l]	èl	y	[?], [i], [?]	y [??]

h вказу? на глухоту в mh, nh, ? ngh.
ph дуже р?дко зустр?ча?ться у словах, як? походять з грецько? (наприклад, phenol 'фенол'), але част?ше внасл?док сп?рантно? мутац?? (наприклад, ei phen-?l).
y означа? [?] в односкладових ненаголошених словах (кл?тиках) типу fy 'м?й' та нек?нцевих складах, одначе [?] або [i] (залежно в?д д?алекту) у вс?х ?нших положеннях. Виняток становлять певн? запозичен? слова, наприклад nyrs [n?rs] 'медсестра' (nurse)^[38].
si познача? /?/, якщо за ним йде голосний^[37].
Букви, як? складаються з двох символ?в, розглядаються як одна л?тера (з наведеним вище порядком прямування), хоча так? ж комб?нац?? символ?в ?нколи можуть виникнути при сус?дн?й позиц?? двох р?зних букв. Наприклад, наведемо список сл?в в алфав?тному порядку: datysen, dathlu, dectant, dechrau, difywyd, diffaith, dynged, dylunio, dylluan, dyngarol, ddiwedd.

Довгота голосних фонем на письм? не завжди познача?ться: ?снують загальн? правила щодо довготи голосних звук?в перед певними приголосними. При цьому якщо голосний ? довгим у тому положенн?, де в?н зг?дно з цими правилами повинен бути коротким, то в?н отриму? знак циркумфлекса^[37]: ср. ffon 'палиця' з коротким голосним ? ff?n 'телефон' з довгим. Зворотна ситуац?я (короткий голосний у ?довг?й? позиц??) познача?ться знаком грав?са: pas /pa?s/ 'кашель', pàs /pas/ 'пропуск'; mwg /mu?g/ 'дим', m?g /m?g/ 'кухоль'.

Л?тера	IPA
a	/a?/
ê	/e?/
?	/i?/
?	/o?/
?	/??/, /i?/
?	/u?/
?	/??/, /i?/

Дифтонги позначаються наступним чином:

Л?тери	IPA
ae	[a?]
ai	[a?]
au	[a?], але як зак?нчення множини [a], [e]
aw	[a?]
ei	[??]
eu	[??], [??]
ew	[??]
ey	[??], [??]
oe	[??/]
oi	[??]
ou	[??], [??]
ow	[??]
uw	[??], [??]
wy	[??]
yw	[??], [??]

Вимова, зазначена зл?ва, поширена у П?вн?чному Уельс?, а вказана справа — у П?вденному.

Наступн? букви зустр?чаються лише у запозичених словах.

Л?тера	IPA
j	/d?/
ts	/t?/

Л?тера j вжива?ться у словах, запозичених безпосередньо з англ?йсько? мови (j?ns 'джинси'), а також у деяких б?блейських ?менах: до перекладу В?льяма Моргана^[en] ?снувала власна валл?йська традиц?я ?х передавання, яка спиралася на латину, проте п?сля Реформац?? та введення англ?канства валл?йськ? переклади стали ор??нтуватися на англ?йськ?. Так, наприклад, ?м'я Йова може передаватися як Iob, а може — як Job^[37].

Букви k (ce), v (fi), x (ecs), z (zèd) можуть зустр?чатися лише у запозичених словах, переважно у терм?нах, але вживаються на повн?стю посл?довно. Так, оф?ц?йне видання Geiriadur Termau (?Словник терм?н?в?) рекоменду? для преф?кса к?ло- написання kilo-, цього дотриму?ться Ун?верситетський словник, зате cilo- ? ц?лком розповсюдженим вар?антом написання. ?снують ? розб?жност? по р?зних словниках: наприклад, zero 'нуль' в GT, але sero у словниках географ?чних, ф?зико-математичних та комп'ютерних терм?н?в^[39].

Знак трема (¨) над голосним означа?, що в?н вимовля?ться окремо, а не як частина дифтонга, наприклад, cop?o (коп?ювати) — вимовля?ться як /k??pi??/, а не /?k?pj?/.

Морфолог?я

Мутац?я початкових приголосних

У валл?йськ?й мов? зустр?ча?ться мутац?я початкових приголосних. Мутац?я початкових приголосних — феномен, властивий для ус?х кельтських мов. Суть цього процесу поляга? у тому, що перший звук у слов? може зм?нюватися залежно в?д граматичного контексту (наприклад, якщо ?менник (прикметник) вжива?ться для позначення часу (dydd Llun 'понед?лок', але ddydd Llun 'у понед?лок')) або залежно в?д попереднього слова, наприклад, i 'к', yn 'в' ? a 'и'. У валл?йськ?й мов? д?ють три мутац??: м'яка (лен?ц?я), назальна та сп?рантна^[40].

Radical	М'яка мутац?я (лен?ц?я)	Назальна мутац?я	Сп?рантна мутац?я
p	b	mh	ph
b	f	m
t	d	nh	th
d	dd	n
c	g	ngh	ch
g	?*	ng
m	f
ll	l
rh	r

?сну? також зм?шана мутац?я — глух? проривн? приголосн? п?ддаються сп?рантн?й мутац??, а ?нш? приголосн? м'як?й^[41].

Артикль

У валл?йськ?й мов? присутн?й означений артикль. В?н сто?ть перед визначеним ним словом ? ма? форму y, yr, та r. Виб?р зд?йсню?ться за наступним правилом^[42]:

Якщо попередн? слово зак?нчу?ться голосним, незалежно в?д початку наступного слова, використову?ться артикль 'r, наприклад, mae'r gath tu allan 'к?шка знаходиться на вулиц?'.
В ?нших випадках використову?ться артикль yr, якщо слово розпочина?ться з голосного, наприклад, yr ardd.
Якщо наступне слово розпочина?ться з приголосно? л?тери, використову?ться артикль y, наприклад, y bachgen.

Артикль виклика? м'яку мутац?ю у словах ж?ночого роду однини, наприклад, tywysoges ?(певна) принцеса?, але y dywysoges ?(ця) принцеса?^[43].

?менник

У валл?йськ?й мов? ? два граматичн? роди ?менник?в (чолов?чий та ж?ночий). Множина утворю?ться двома р?зними способами. У частин? ?менник?в множина утворюються в?д форми однини. Наприклад, tad 'батько' ? tadau, bachgen 'хлопець' ? bechgyn, chwaer 'сестра' ? chwiorydd. В ?нших ?менниках вих?дною формою ? форма множини (сингулятив). ?менники, як? зм?нюються за ц??ю системою, утворюють однину в?д множини шляхом додавання суф?кса -yn (для чолов?чого роду) або -en (для ж?ночого роду), наприклад, plant — ?д?ти? та plentyn — ?дитина?, чи coed — ?л?с? та coeden — ?дерево?.

Лексика

Б?льшу частину словникового запасу валл?йсько? мови складають споконв?чн? слова, як? походять в?д загальнокельтсько? мови. Кр?м того, римське завоювання та роман?зац?я Британ??, насл?дком чого стало розповсюдження латинсько-бритського б?л?нгв?зму (двомовност?), призвели до того, що у валл?йську мову просочилося багато латинських сл?в^[44]. Це стосу?ться нав?ть сл?в з побутово? лексики, як-от: cyllell 'н?ж' (лат. cultellus), porth 'двер?' (porta), pysg 'риби' (piscis), llong 'корабель' ((navis) longa). Також, велику роль У Середньов?чч? латина була мовою церкви, з чим пов'язаний ще один прошарок запозичень (ср. pechod 'гр?х' peccatum)^[45]. У Середньов?чч? в уельську мову також проникнули французьк? та скандинавськ? слова.

Не менш важливу роль в?д?гравали зв'язки англ?йською мовою. Ще до нормандського завоювання Уельсу у валл?йську мову просочилися деяк? давньоангл?йськ? слова, так? як betws 'каплиця' (давн-англ. bedhus 'будинок для молитов')^[46]. До XIX стол?ття двомовн?сть не була дуже поширеною, а тому т? декотр? слова, як? потрапили до мови, запозичувалися насамперед з розмовно? мови, н?ж з л?тературно? норми, наприклад, tatws 'картопля' (л?тературне potatoes, д?алектне taters). У ХХ стор?чч? волод?ння англ?йською мовою стало повсюдним, з не? (особливо з розмовно? форми) запозичувалися слова з будь-яких галузей (наприклад, garej 'гараж', t?m 'команда' ? т. д.). При цьому на письм? прийнято скор?ш додержуватися л?тературних норм та використовувати, якщо це можливо, власне валл?йськ? слова.

З валл?йсько? в ?нш? мови запозичень небагато. У Середньов?чч? бритська латина в?д?грала важливу роль у формуванн? лексики давньо?рландсько? мови, в яку потрапили ? дек?лька власне бритських сл?в^[47]. Також, ? валл?йськ? запозичення в д?алектах англ?йсько? мови, розповсюджено? в Уельс?.^[48]. Опр?ч того, в англ?йську мову проникнули слова, як? позначали власне валл?йськ? реал??, наприклад, crwth 'музичний ?нструмент типу арфи', eisteddfod 'ейстедвод, культурний фестиваль'.

Д?алекти

Д?алекти валл?йсько? мови надто виразн? у розмовн?й, а в менш?й м?р? писемн?й мов?. Зручною, хоча й спрощеною, ?х класиф?кац??ю ? под?л на д?алекти П?вноч? (Gogledd Cymru) та П?вдня Уельсу (De Cymru), або ?Gog? ? ?Hwntw? (gogledd 'п?вн?ч'; п?вденне hwn 'tw ?ось там?). Д?алектн? в?дм?нност? охоплюють словник, вимову ? граматику, хоча в останньому випадку в?дм?нност? у д?йсност? незначн?^[49].

В?дм?нност? м?ж д?алектами можна в?добразити висловом ?Не бажа?те чашку чаю??. На п?вноч? висл?в буде звучати як ?Dach chi isio panad??, а на п?вдн? ?мов?рн?ше запитання ?Dych chi'n moyn dishgled??. Прикладом д?алектних в?дм?нностей у вимов? може стати тенденц?я у п?вденних д?алектах букву ?s? вимовляти шипляче, наприклад, mis — м?сяць, на п?вноч? вимовлять швидше як '[m?s], а на п?вдн? — як [m??]^[49].

У д?йсност? в?дм?нност? м?ж д?алектами сучасно? валл?йсько? мови незначн? у пор?внянн? з р?зницею м?ж розмовною та л?тературною мовами. Остання набагато б?льш формальна та ?, м?ж ?ншим, мовою валл?йських переклад?в Б?бл?? (хоча Beibl Cymraeg Newydd — Нова валл?йська Б?бл?я — набагато менш формальна за мовою, н?ж традиц?йна Б?бл?я 1588 р.). Хоча запитання ?Не бажа?те чашку чаю?? малоймов?рне у л?тературн?й валл?йськ?й, якби воно було задане, то звучало як ?A oes arnoch eisiau cwpanaid o de??^[50]. .

Серед характеристик л?тературно? мови, пор?вняно з розмовною, можна вид?лити част?ше використання в?дм?нюваних д??сл?вних форм, зм?на у застосуванн? деяких час?в (так, л?тературний ?мперфект у сучасн?й мов? ма? значення кондиц?онал?су), скорочення частоти вживання займенник?в (оск?льки передавана ними ?нформац?я зазвичай переда?ться формами зм?нюваних д??сл?в та прийменник?в) ? б?льш виражена тенденц?я зам?нювати англ?йськ? запозичення споконв?чно валл?йськими словами^[50].