这个季节适合种什么菜

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей з ?менем Ар?стотель.

Ар?стотель
дав.-гр. ?ριστοτ?λη?
Зах?дна ф?лософ?я
Погруддя Аристотеля. Римська коп?я грецького бронзового ориг?налу. Автор ориг?налу — Л?с?пп.
Народження	384 до н. е.[…]  Стаг?ра, Chalkidian Leagued
Смерть	322 до н. е.[…]  Халк?да, Стародавня Македон?я  кишкова хворобаd
Поховання	Стаг?ра
Нац?ональн?сть	греки
Проживання	Аф?ни Аф?ни Ассос
Знання мов	давньогрецька мова
Школа / Традиц?я	перипатетики, аристотел?зм
Основн? ?нтереси	ф?зика, метаф?зика, поез?я, театр, музика, риторика, пол?тика, етика, б?олог?я, зоолог?я
Значн? ?де?	Золота середина, розум, лог?ка, почуття
Вплинув	Александр Македонський, Ав?цена, Аверроес, Маймон?д, Альберт Великий, Тома Акв?нський, Птоломей, Коперник, Гал?лео Гал?лей та б?льш?сть ?сламсько? ф?лософ??, ?врейсько? ф?лософ??, християнсько? ф?лософ??, зах?дно? ф?лософ?? та науки загалом
Alma mater	Академ?я Платона
Л?тературний напрям	перипатетики
Зазнав впливу	Пармен?д, Сократ, Платон, Геракл?т, Демокр?т
Вчител?	Платон
В?дом? студенти	Александр Македонський, Теофраст, Аристоксен, Дикеарх, Евдем Родоський, Clearchus of Solid, Фан?й Ереський, Chamaeleond, Neleus of Scepsisd, Clytus of Miletusd ? Menod
Визначний тв?р	Пол?тика, Н?комахова етика, Метаф?зика, Physicsd, Органон, Поетика Аристотеля, Аф?нська пол?т?я, eudaimoniad ? Meteorologyd
?сторичний пер?од	Антична ф?лософ?я
Батько	Nicomachusd
Брати, сестри	Arimnested ? Arimnestosd
У шлюб? з	П?ф?ада
Д?ти	Nicomachusd ? Pythiasd
Ар?стотель у В?к?сховищ?
Висловлювання у В?к?цитатах

百度 广州恒大方面，廖力生停赛，郑智+曾诚回归首发，冯潇霆替补。

Ар?сто?тель (часто також Аристо?тель; дав.-гр. ?ριστοτ?λη?; 384 до н. е., Стаг?ра — 322 до н. е., Халк?да) — давньогрецький науковець-енциклопедист, ф?лософ ? лог?к, засновник класично? (формально?) лог?ки.

Ар?стотель народився в м?ст? Стаг?ра. У 367 до н. е. — 347 до н. е. навчався в академ?? Платона в Аф?нах, у 343 до н. е. — 335 до н. е. був вихователем сина царя Македон?? Ф?л?ппа II — Александра III. У 335 роц? до н. е. повернувся до Аф?н, де заснував свою ф?лософську школу — перипатетик?в. Серед його твор?в — ?Н?комахова етика?, перша ?Поетика?.

Ар?стотель жив ? працював у той час, коли культура в?льних грецьких м?ст-держав досягла найвищого розкв?ту ? почала поширюватись разом ?з завойовницькими в?йнами Александра Македонського далеко за меж? Балканського п?вострова. Культура Еллади проникла в ?гипет, Перс?ю, Межир?ччя Тигру ? ?вфрату, Середню Аз?ю та ?нд?ю.

На долю Ар?стотеля випала м?с?я п?дбити п?дсумок досягнень науковц?в ? ф?лософ?в антично? Грец?? ?, узагальнивши ?хню працю, передати наступним покол?нням. Т?льки такий ген?й був здатним виконати це титан?чне завдання. В?н був одним ?з найвизначн?ших енциклопедист?в, в?домих людству. Ним були закладен? основи б?олог??, ф?зики, етики, лог?ки, психолог??, соц?олог??.

Генеральна конференц?я ЮНЕСКО проголосила 2016 р?к юв?лейним роком Ар?стотеля. Дане р?шення було прийнято на 38-й сес?? конференц?? в Париж?.

Б?ограф?я

Бюст Ар?стотеля. Римська мармурова коп?я грецького бронзового бюста авторства Л?с?ппа, бл. 330 до н. е., з сучасним алебастровим плащем.

Життя Ар?стотеля в?доме лише в загальних рисах. Його твори м?стять дуже мало б?ограф?чних подробиць, ? до нас д?йшло небагато св?дчень його сучасник?в. Його доксографи (зокрема Д?он?с?й Гал?карнаський ? Д?оген Лаертський) жили на к?лька стол?ть п?зн?ше. Ар?стотель був вихователем Александра Македонського, якому в?н прищепив критичне й ф?лософське мислення, а також почуття належност? до елл?н?зму. За св?дченням його б?ограф?в, зокрема Д?огена Лаертського, Ар?стотель мав почуття гумору, а також або за?кався, або шепелявив.

Молод? роки

Ар?стотель народився у 384 роц? до нашо? ери у м?ст? Стаг?р? на п?востров? Халк?д?ки, недалеко в?д Афонсько? гори, зв?дки й походить його пр?звисько ?Стаг?рит?. Його батько, Н?комах, належав до корпорац?? Асклеп?ад?в. В?н був л?карем ? другом царя Македон?? Ам?нта III. Мати, Фест?я, акушерка, походила з м?ста Халк?да на остров? Евбея. Родина Ар?стотеля виводила сво? походження в?д Махаона, м?ф?чного л?каря й учасника Троянсько? в?йни. Осирот?вши в 11 рок?в, Ар?стотель виховувався у свого родича Проксена з Атарне?, що в М?с??. У цей пер?од в?н потоваришував з Герм??м Атарнейським, майбутн?м тираном М?с??.

Значний вплив на юного Ар?стотеля зд?йснив македонський царський дв?р, де в?н пров?в ранн? дитинство. Там в?н познайомився з царем Ф?л?ппом II, у майбутньому батьком великого полководця Александра Македонського, що з?грало не останню роль в його майбутньому призначенн? вихователем Александра. З Ф?л?ппом Ар?стотеля пов'язували не т?льки сп?льн? ?нтелектуальн? ?нтереси, але й поширене тод? вороже ставлення до Перс??. Юнацьк? роки Ар?стотеля довелися на пер?од початку розкв?ту Македон??. Хоча Ар?стотель здобув грецьку осв?ту ? був нос??м грецько? мови, симпатизував демократичному способу правл?ння, водночас в?н залишався п?дданим македонського правителя. Ця суперечн?сть з?грала вагому роль в його ф?лософськ?й, науков?й та нав?ть особист?й дол?.

Ар?стотель одружився з П?ф?адою, прийомною дочкою Герм?я Атарнейського. Близько 345 року до н. е. у них народилася дочка П?ф?ада. Приблизно у 318 роц? до н. е. вона вийшла зам?ж за спартанського аристократа на ?м'я Прокл; у цьому шлюб? народилися два сини — Прокл ? Демарат, обидва були учнями Теофраста. ?мов?рно, онук Ар?стотеля на ?м'я Прокл був д?дом по батьков? Наб?са, тирана Спарти.

Близько 367 року, у в?ц? 17 рок?в, Ар?стотель вступив до Академ?? Платона, де залишався протягом двадцяти рок?в. Платон, ймов?рно з любов'ю, називав його ?читачем? (?ναγν?στου) ? ?розумом? (? Nο??). Вт?м, це не завадило Ар?стотелю в?дкинути теор?ю ?дей Платона, пояснюючи це словами: ?Платон мен? друг, але ?стина дорожча?. Будучи сформованим ? глибоко впливовим платон?ком, в?н додавав: ?доктрину ?дей запропонували наш? друз?. […] ? правда, ? дружба нам дорог?, але священний обов'язок — надати перевагу правд??.

?мов?рно, Ар?стотель брав участь у Елевс?нських м?стер?ях.

Платон ? Ар?стотель (праворуч), центральний фрагмент фрески Рафаеля Аф?нська школа. Ар?стотель, тримаючи свою Н?комахову етику, вказу? на землю, що в?добража? його в?ру в п?знання через емп?ричне спостереження ? досв?д, в той час як Платон вказу? на небеса, що в?добража? його в?ру у форму — ейдос

Вихователь Александра Македонського

Ар?стотель навча? Александра (1904).

П?д час навчання в Академ?? Ар?стотель стежить за пол?тичним життям Аф?н, але не бере в ньому участ? через св?й статус метека. П?сля смерт? Платона близько 348—347 року до н. е. кер?вництво Академ??ю перейма? його плем?нник Спевс?пп. Розчарований Ар?стотель разом ?з товаришем Ксенократом залиша? Аф?ни та вируша? до Атарнея. Те, що Ар?стотель залишив Аф?ни, могло бути пов'язано ? з? зростанням у м?ст? ворожост? до македонян. 348 року до н. е. Ф?л?п II Македонський поневолив мешканц?в Ол?нта, союзного Аф?нам м?ста, та зруйнував Стаг?р, р?дне м?сто Ар?стотеля, продавши населення в рабство.

В Атарне?, що в Троад? на узбережж? Анатол??, Ар?стотель знаходить притулок у Герм?я Атарнейського, свого давнього друга й тирана цього м?ста. П?сля укладання миру м?ж Македон??ю та Аф?нами 346 року до н. е. Ар?стотель перебира?ться до порту Ассос разом ?з Ксенократом та двома ?ншими платон?ками — Ерастом ? Кориском, де заснову? ф?лософську школу, натхненну ?деями Академ??.

У 343 роц? за запрошенням Ф?л?па II в?н ста? наставником спадко?мця трону — тринадцятир?чного Александра, майбутнього Александра Македонського. Виб?р на користь Ар?стотеля зумовлений, зокрема, давньою дружбою м?ж ним ? македонським царем. Вже тод? Ар?стотель мав славу виняткового енциклопедиста, тому наставником Александра запросили бути його, а не стар?ючого ?сократа, його учн?в ?сократа Апполон?йського й Феопомпа чи Спевс?ппа. Ар?стотель навчав Александра грамоти ?, ймов?рно, пол?тики впродовж двох-трьох рок?в у Н?мфеум? в М??з?. Александра навчали разом ?з його майбутн?ми соратниками: Гефест?оном, Птолеме?м, Перд?ккою, Евменом, Селевком, Ф?лотою й Калл?сфеном. Коли Александру виповнилося 15 ? в?н став регентом, Ар?стотель перестав виконувати обов'язки наставника, але ще п'ять рок?в перебува? при двор?. За деякими св?дченнями, Александр надавав Ар?стотелю тварин ?з полювань та експедиц?й для наукового вивчення, що дозволило ф?лософу накопичити велику емп?ричну базу для сво?х праць з зоолог??.

Близько 341 року Ар?стотель одружився з П?ф?адою, плем?нницею та прийомною донькою Герм?я, яка народила йому доньку, яку також назвали П?ф?ада. П?сля ?? смерт? у 338 роц? Ар?стотель одружився вдруге — з Герп?ллою з? Стаг?ра, яка народила йому сина Н?комаха. Н?комахова етика, присвячена чеснот? та мудрост?, названа на його честь, хоч ? була написана до народження сина. У передмов? згадано, що саме Н?комах разом ?з Теофрастом або Евдемом м?г бути редактором цього твору.

У 335 роц? Ар?стотель повернувся до Аф?н, ймов?рно завдяки заступництву Александра. Хоч Аф?ни й повстали разом ?з Ф?вами проти македонського панування, македоняни пощадили м?сто.

Заснування Л?цею

Школа Ар?стотеля, картина 1880 року ?устава Адольфа Шпан?енбер?а.

Невдовз? п?сля повернення до Аф?н, близько 335 року до н. е., Ар?стотель заснував власну школу у громадському г?мнас??, який називався Л?цей, зв?дки й п?шла ?? назва. Цей г?мнас?й уже був м?сцем ф?лософських з?брань — туди, зокрема, ходив ? Сократ. Прим?щення були орендован?, а не придбан?, оск?льки метеки не мали права власност?. Територ?я г?мнас?ю включала алею (пер?патос), обсаджену деревами, де вчитель ? учн? охоче прогулювались. В?д цього походить назва ?перипатетики? (Λ?κειοι Περιπατητικο? — ?т?, що прогулюються б?ля Л?цею?), якою ?нод? позначають представник?в Ар?стотел?зму. Л?цей мав б?бл?отеку, музей (мусейон) та лекц?йн? зали, обладнан? для занять ? досл?джень.

Ар?стотель проводив два типи занять: ранков? — ?акроаматичн?? або ?езотеричн??, призначен? для досв?дчених учн?в, ? п?сляоб?дн? — ?екзотеричн??, в?дкрит? для вс?х.

Трет?й ? останн?й великий пер?од творчост? Ар?стотеля припада? на роки, проведен? в Л?це? (335—323 до н. е.). До цього часу належать, ?мов?рно, VIII книга ?Метаф?зики?, ?Мал? трактати з природничо? ?стор???, ?Етика до Евдема?, ?нш? частини ?Н?комахово? етики? (IV, V, VI книги), ?Аф?нська пол?т?я?, а можливо, ? трактат ?Економ?ка?.

Останн? роки життя

Ар?стотель, Теофраст ? Стратон з Лампсака.

У 327 роц? Александр Македонський ув'язнив Калл?сфена, плем?нника Ар?стотеля, за в?дмову зд?йснити перський обряд поклон?ння та п?дозру в участ? у змов? Гермолея. Калл?сфен помер у невол? в Бактр?. Його смерть ? завдана ганьба змусили Ар?стотеля в?ддалитися в?д свого колишнього учня, у тому числ? в пол?тичному мисленн? — про це св?дчить один з останн?х твор?в ф?лософа п?д назвою ?Александр або про колон???.

П?сля смерт? Александра в червн? 323 року, на тл? антимакедонського п?днесення в Аф?нах, викликаного повстанням проти Ант?патра, Ар?стотель, побоюючись за сво? життя, вир?шу? залишити м?сто. Втеча була тим б?льш виправданою, що проти нього висунули абсурдне звинувачення в нечестивост?, докоряючи йому за написання ?Г?мну на честь чесноти Герм?я з Атарнея? — жанру поез??, призначеного виключно для вшанування бог?в. Щоб, як в?н сам сказав, не допустити ?нового злочину проти ф?лософ???, Ар?стотель разом з? сво?ю другою дружиною Герп?ллою ? д?тьми, П?ф??ю та Н?комахом, т?ка? на остр?в Евбея, у м?сто Халк?да, де його мати мала успадкувала ма?ток. Там в?н ? помира? у в?ц? 63 рок?в, най?мов?рн?ше, в?д давнього захворювання шлунка. У сво?му запов?т? в?н подбав про зв?льнення сво?х раб?в ? забезпечення добробуту р?дних. Його т?ло перевезли до Стаг?ри. У 2016 роц? археолог Констант?нос С?сманд?с пов?домив про знах?дку могили Ар?стотеля б?ля Стаг?ри.

П?сля смерт? Ар?стотеля головою Л?цею став його друг ? учень Теофраст. За час?в Теофраста ? його наступника Стратона Лампсакського школа занепала, особливо п?сля пад?ння Аф?н у 86 роц? до н. е. Андрон?к Родоський в?дновив Л?цей у I стол?тт? до н. е., п?сля чого школа знову набула впливу, аж доки Готи та Герули не зруйнували Аф?ни в 267 роц? н. е.

Погляди Ар?стотеля

Метод п?знання

В Ар?стотелев?й ?Ф?зиц?? нема н? математичних формул, н? опис?в досл?д?в ? прилад?в. Ар?стотель приходить до тих чи ?нших висновк?в шляхом м?ркувань, установлення лог?чних суперечностей у висновках, що випливають ?з тих чи ?нших припущень. Такий метод, метод д?алектики й лог?ки, був властивий древн?м мислителям. Сократ, висуваючи т? чи ?нш? положення, ставив питання, придумував в?дпов?д?, з?ставляв ц? в?дпов?д? й показував лог?чну суперечлив?сть тих чи ?нших в?дпов?дей, що здаються, на перше око, очевидними. Тим самим в?н доводив ?хню неправильн?сть, абсурдн?сть.

Ар?стотель пода? також перший (дуже загальний) под?л наук (теоретичних, практичних та поетичних — ?техн?чних?). Значення п?знання в людському житт?, на погляд Ар?стотеля, дуже велике — людина в?д природи прагне до п?знання. П?знання (?теор?я? грецькою мовою — спостереження, неабстрактне мислення) ? найвищою метою життя, п?знання — божественна форма життя людини.

У п?знанн? Ар?стотель розр?зня? р?зн? ступен?:

1. практичне вм?ння (?техне?), що базу?ться на знанн? про об'?кти, на як? спрямована практична д?яльн?сть;
2. розм?рковування (?фронез?с?);
3. наука;
4. мудр?сть (?соф?я?);
5. розум (?нус?) — продуктивна сила п?знання.

Ар?стотель вплинув на весь подальший розвиток науково? та ф?лософсько? думки. Його твори стосувалися практично вс?х галузей знання того часу. В?н з?брав ? систематизував величезний природничо-науковий матер?ал сво?х попередник?в, критично його оц?нив, виходячи з? сво?х ф?лософських погляд?в, ? сам зд?йснив ряд глибоких спостережень.

Ф?зика

Система елемент?в та стих?й за Ар?стотелем

У ф?зичних трактатах ?Ф?зика?, ?Про походження ? знищення?, ?Про небо?, ?Про метеоролог?чн? питання?, ?Механ?ка? та ?нших в?н виклав сво? уявлення про природу ? рух, що п?дсумовують розвиток антично? науки впродовж 15 стол?ть. Ф?зика в нього у сво?й основ? умоглядна. Первинними якостями матер?? в?н вважав дв? пари протилежностей ?тепле — холодне? ? ?сухе — вологе?, основними (нижчими) елементами, чи стих?ями, — землю, пов?тря, воду ? вогонь (сво?р?дна ?система елемент?в?), що ? р?зними комб?нац?ями первинних якостей; з'?днанню холодного ?з сухим в?дпов?да? земля, холодного з вологим — вода, теплого ?з сухим — вогонь, теплого з вологим — пов?тря. П'ятим, найдовершен?шим елементом Ар?стотель вважав еф?р.

Зм?на властивостей призводить до зм?ни агрегатного стану речовини. Коли, наприклад, у вод? як?сть ?холодне? зам?ню?ться на ?тепле?, вода перетворю?ться у пару (в розум?нн? Ар?стотеля — пов?тря). Це тому, що зам?сть комб?нац?? ?холодне ? вологе? (вода) виникла нова комб?нац?я (тепле ? вологе). У деяких випадках Ар?стотель в?дзначав, що як?сн? зм?ни ?нод? в?дбуваються раптово (стрибком), як, наприклад, перех?д води у пару.

Досл?дження Ар?стотеля охоплюють також механ?ку, акустику й оптику. Зокрема, звук в?н пояснював ?струсом? пов?тря звучним т?лом, луну — в?дбиванням звуку, виступав проти деяких^[яких?] теор?й Евкл?да.

Заслуга Ар?стотеля в натурф?лософ?? полягала в тому, що в?н систематизував ? узагальнив уявлення про природу, як? склалися у стародавньому сусп?льств?. Водночас деяк? з висновк?в Ар?стотеля були помилковими, що, зважаючи на його авторитет упродовж п?знього середньов?ччя, створило певн? складнощ? для пошуку ?стини. Одним ?з таких висновк?в було положення, що рух в?дбува?ться т?льки п?д д??ю прикладено? (зовн?шньо?) сили — Ар?стотель не збагнув принцип ?нерц??.

Космолог?я

Див. також: Полем?ка про число св?т?в з атом?стами.

Погляди на св?т в?н виклав у сво?й космолог??, що панувала в науц? до Миколи Коперника. За Ар?стотелем, Всесв?т, обмежений у простор?, але неск?нченний у час?, склада?ться з ряду концентричних кришталевих сфер, що рухаються з р?зними швидкостями ? приводяться в рух крайньою сферою нерухомих з?рок; у центр? Всесв?ту розташована нерухома Земля, навколо яко? по концентричних колах обертаються планети. Область м?ж орб?тою М?сяця ? Земл? (так званий п?дм?сячний св?т) ? областю безладних нер?вном?рних рух?в, а вс? т?ла в н?й складаються з чотирьох нижчих елемент?в: земл?, води, пов?тря ? вогню. Земля, як найважчий елемент, займа? центральне м?сце, над нею посл?довно розм?щаються оболонки води, пов?тря ? вогню. Область м?ж орб?тою М?сяця ? крайньою сферою нерухомих з?рок (так званий надм?сячний св?т) ? областю в?чних р?вном?рних рух?в, а сам? з?рки складаються з п'ятого елемента — еф?ру. Еф?р за Ар?стотелем — це божественна сутн?сть; причиною руху небесних т?л ? Бог.

Рухи т?л, наприклад, той факт, що важк? т?ла падають, а легк? п?д?ймаються догори, за Ар?стотелем спричинен? тенденц??ю елемент?в прийти до сво?х природних сфер, ?нш? рухи повстають п?д впливом сил.

Ар?стотель висловив думку про те, що Земля ? М?сяць кулепод?бн?.

Ф?зика Ар?стотеля ?рунтувалася на принцип? доц?льност? природи, хоча й м?стила окрем? правильн? положення, разом з тим в?дкидала прогресивн? ?де? гел?оцентризму. В античност? були й теор?? гел?оцентричн?, що припускали, що Земля руха?ться навколо Сонця, як це думали деяк? п?фагорейц?, але ц?й теор?? суперечили в?дом? тод? факти — наприклад, в?дсутн?сть паралаксу з?р. Ц? погляди п?зн?ше, у II стол?тт?, розробив Птолемей, створивши довол? точну геоцентричну систему.

Метаф?зика

Ар?стотель обговорю? загальн? ф?лософськ? проблеми уривками, в р?зних трактатах. Ц? обговорення отримали назву ?мета та ф?зика? або ?метаф?зика?, оск?льки вони не потрапили в Ар?стотелеву ?Ф?зику?, а залишилися поза нею (грецькою мовою мета означа? поза). Згодом слово метаф?зика стало вживатися як синон?м слова ф?лософ?я. В нов?тн? часи терм?н метаф?зика набув зневажливого забарвлення, як неконкретн?, догматичн? розм?рковування, зокрема марксизм, сл?дом за Гегелем, протиставля? метаф?зику д?алектиц?.

У сво?х творах, що охопили вс? галуз? знань того часу, Ар?стотель прагнув узагальнити досягнення антично? думки. В?н ще менше, н?ж Платон, зак?нчив ?систему ф?лософ??? (як не зробила цього б?льш?сть визначних ф?лософ?в). Тому характер його ф?лософ?чних погляд?в можливо з'ясувати лише на окремих прикладах. Як Платон розр?зня? матер?альний, смисловий св?т та правдиве ?деальне буття, так Ар?стотель протиставля? матер?ю та форму (грецькою мовою ?морфе? — в?д цього кореня походить слово ?морфолог?я?). В?н протиставля? також матер?ю та мету (?телос? — в?д цього кореня походить слово ?телеолог?я?) в кожн?й реч?.

Свою ф?лософ?ю Ар?стотель под?ляв на вчення про буття, вчення про моменти буття, вчення про становлення. Перша з цих частин м?стить вчення про сутн?сть, ?? п?знання та про категор??. Тут Ар?стотель дав критику ?дей Платона, на думку якого реально ?снують т?льки загальн? ?де?, а конкретн? реч? ? лише ?т?нями? ?дей. Ар?стотель вказував, що Платон штучно в?докремив поняття сутност? в?д речей. На в?дм?ну в?д Платона, Ар?стотель вважав за сутн?сть конкретн? реч?, а поняття — за ?хн? зображення. Ар?стотель вважав, що сутн?сть ?сну? не поза речами, а в самих речах; визнавав об'?ктивне ?снування природи ? виходив з того, що матер?я ?сну? в?чно. П?знання природи в?дбува?ться через в?дчуття, уявлення, поняття. Без в?дчутт?в нема? справжнього знання. Ар?стотель також критику? погляд Платона на п?знання, як ?пригадування? душею того, що з нею в?дбувалося в царств? ?дей, з якого душа н?бито походить.

У вченн? про ?моменти буття? Ар?стотель розгляда? матер?ю, форму, рух. В?н вклада? це вчення у загальну формулу переходу можливост? у д?йсн?сть. Матер?я в Ар?стотеля визнача?ться як чиста можлив?сть буття, а не саме буття. За Ар?стотелем, ?снують два види матер?? — перша матер?я як чиста можлив?сть буття (вона незм?нна), ? друга матер?я, яка перебува? у речах (вона зм?ню?ться, ма? початок ? к?нець). Внутр?шн?й зв'язок м?ж цими видами Ар?стотель не зум?в розкрити. Матер?ю в?н розглядав як щось пасивне, аморфне. Це св?дчить про його метаф?зичну обмежен?сть, яка знайшла, зокрема, сво? виявлення у критиц? Ар?стотелем матер?ал?зму Емпедокла, Левк?ппа, Демокр?та. Форма виступа? в Ар?стотеля як активний елемент, нав?ть як сутн?сть. За Ар?стотелем, ?сну? дв? форми. Форма перша, або ?форма форм?, яка ? руш??м, але яка не розвива?ться, сто?ть над матер?альним св?том ? не ма? н? початку, н? к?нця. Форма друга перебува? в речах, зм?ню?ться. Припущення першо? форми за сво?ю суттю не в?др?зня?ться в?д ?дей Платона ? ? виявом ?деал?зму, бо ?форма форм? — це не що ?нше, як Бог.

Розм?рковуючи про ?становлення?, Ар?стотель виклада? вчення про причини, якими визнача?ться перех?д можливост? в д?йсн?сть. У кожн?й реч? мислитель вид?ля? 4 причини:

1. причину матер?альну;
2. причину формальну;
3. причину д?йову;
4. причину к?нцеву, або ц?льову (?кауза ф?нал?с?).

Ар?стотель поясню? цей розпод?л, на прикладах, взятих з галуз? природи та мистецтва.

Ар?стотель вважав, що про кожну р?ч неорган?чно? ? орган?чно? природи можна запитати: ?для чого??, ?заради чого??. Це означа?, що мета властива розвитков? кожно? окремо? реч?, рослини, тварини. ?сну? також мета, або первинна ентелех?я, ? в розвитку Всесв?ту. Ця мета сто?ть над матер?альним св?том ? спрямову? його розвиток. Вчення про ентелех?ю за сво?ю суттю ? р?зновидн?стю ?деал?зму.

У вченн? про природу Ар?стотель уперше в ?стор?? людського мислення створив класиф?кац?ю форм руху. В?н розр?зняв ш?сть вид?в руху:

1. виникнення,
2. знищення,
3. рух як зм?на як?сна,
4. зб?льшення,
5. зменшення,
6. перем?щення.

Важливе визнання Ар?стотелем руху як як?сно? зм?ни. Н?хто з його попередник?в не дав такого глибокого анал?зу руху. Поняттю руху Ар?стотель надавав великого значення, оск?льки, на його думку, рух служить справ? по?днання форми й матер?? при утворенн? речей. Ар?стотель говорить:

?Оск?льки будь-який рух в?дбува?ться у час?, ? у будь-який час може в?дбуватися рух, ? так дал? все рухоме може рухатися скор?ше або пов?льн?ше, то у будь-який час в?дбуватиметься ? швидший ? пов?льн?ший рух. Якщо це так, то ? час повинен бути неперервним.?

Лог?ка

Ар?стотель вперше в ?стор?? ф?лософсько? думки зробив спробу детального вивчення форм ? закон?в мислення. Лог?ка Ар?стотеля сво?м завданням ставила вивчення зв'язк?в м?ж поняттями, як? в?дпов?дають реальним зв'язкам м?ж предметами ? явищами д?йсност?. П?д цим кутом зору Ар?стотель досл?джував ус? основн? форми мислення — поняття, судження, умовиводи, сформулював основн? закони формально? лог?ки, поклав початок ?? розвитку як науки. У творах Ар?стотеля з питань лог?ки, як? д?стали загальну назву ?Органон?, п?дкреслю?ться зб?г форм мислення з формами буття. Незважаючи на деяку метаф?зичну обмежен?сть у висновках з лог?ки, Ар?стотель в результат? широких ? ун?версальних знань, зокрема з природознавства, виходить за меж? формально? лог?ки. Ар?стотель зводить у систематичну ?дн?сть лог?чн? теор?? попередник?в та дода? до них теор?ю доказу (силог?зм), теор?ю викладу (топ?ка) тощо. Два тисячол?ття розвитку ф?лософсько? та математично? думки дуже мало зм?нили в його теор?ях, хоч було чимало спроб реформ лог?ки.

Категор??

Окремий тв?р присвячу? Ар?стотель найвищим поняттям — категор?ям, яким ? п?дрядн? ус? ?нш?. Категор??, як? служать знаряддям п?знання сутност? речей, Ар?стотель розглядав як типи зв'язк?в не т?льки в наших поняттях, а ? як зображен? зв'язки м?ж речами ? явищами. Цих категор?й ? десять: сутн?сть, к?льк?сть, як?сть, в?дношення, м?сце, час, положення, притаманн?сть, д?я, п?дпадання д?? (πασχειυ).

Ар?стотель визнача? категор?ю к?лькост? як предмет математики. В?н вказу?, що математик обмина? р?зницю у властивостях речей, наприклад теплоту, вагу та ?нш? ?чутт?в? суперечност?? ? розгляда? лише к?льк?сну сторону.

Вчення Ар?стотеля про категор?? було значним вкладом у розвиток ф?лософ??.

Пол?толог?я

Ар?стотель п?дкреслював, що ?самий принцип во?н можна вважати противним ?де? права?. Теза надал? одержала широке поширення в критик?в в?йни й прихильник?в ?в?чного миру?, зокрема в Канта ? Ф?хте. У сво?му праворозум?нн? Ар?стотель розд?ля? положення Сократа ? Платона про зб?г справедливого ? законного. Право уособлю? собою пол?тичну справедлив?сть ? служить нормою пол?тичних в?дносин м?ж людьми. ?Поняття справедливост?, — в?дзнача? Ар?стотель, — зв'язано з представленням про державу, тому що право, що служить критер??м справедливост?, ? регуляц?йною нормою пол?тичного сп?лкування?. У ц?лому право як пол?тичне явище Ар?стотель назива? ?пол?тичним правом?. Це, зокрема, означа? неможлив?сть непол?тичного права, в?дсутн?сть права взагал? в непол?чних (деспотичних) формах правл?ння. ?стотним складеним моментом пол?тично? якост? закону ? його в?дпов?дн?сть пол?тично? справедливост? та праву. ?Усякий закон, — в?дзначав Ар?стотель, — в основ? припуска? свого роду право?. Отже, це право повинне знайти сво? вираження, вт?лення ? дотримання в закон?. В?дступ закону в?д права означало б, в?дпов?дно до концепц?? Ар?стотеля, в?дх?д в?д пол?тичних форм до деспотичного насильства, виродження закону в зас?б деспотизму. ?Не може бути справою закону, — п?дкреслював в?н, — володарювання не т?льки по праву, але ? всупереч праву: прагнення ж до насильницького п?дпорядкування, звичайно, суперечить ?де? права?.

Б?олог?я

Сво? погляди на явища природи Ар?стотель виклав у творах ??стор?я тварин?, ?Про виникнення тварин? та ?н. На п?дстав? численних спостережень Ар?стотель под?лив тварин на 2 групи, що приблизно в?дпов?дають групам хребетних ? безхребетних, заклав основи описово? й пор?вняльно? анатом??, описав близько 500 вид?в тварин. Вивчаючи зародковий розвиток курей, Ар?стотель спостер?гав поступове новоутворення частин орган?зму. В?н висловив ?де? про ?дн?сть у природ? та про градац?ю орган?зм?в, тобто про ?снування в природ? поступових переход?в в?д неживих т?л до рослин ? в?д них — до тварин. Прац? Ар?стотеля мали великий вплив на подальший розвиток б?олог?? та медицини.

Емп?ричне досл?дження Ар?стотель був першою людиною, яка систематично вивчала б?олог?ю, ? б?олог?я становить значну частину його твор?в. В?н пров?в два роки, спостер?гаючи та описуючи зоолог?ю Лесбосу та навколишн?х мор?в, зокрема, лагуну П?рри в центр? Лесбосу. Його дан? в ??стор?? тварин?, ?Породження тварин?, ?Рух тварин? ? ?Частини тварин? з?бран? з його власних спостережень, тверджень, наданих людьми з? спец?альними знаннями, такими як пас?чники та рибалки, ? менш точних зв?т?в, наданих мандр?вниками з за кордоном. Його очевидний акцент на тваринах, а не на рослинах — це ?сторична випадков?сть: його роботи з ботан?ки були втрачен?, але збереглися дв? книги про рослини його учня Теофраста.

Ар?стотель пов?домля? про морське життя, видиме п?д час спостережень на Лесбос?, ? про улов рибалок. В?н детально опису? сома, електричного скача ? рибу-жабу, а також головоногих молюск?в, таких як восьмин?г ? паперовий наут?лус. Його опис гектокотильного плеча головоногих молюск?в, який використову?ться для статевого розмноження, не був широко поширеним до 19 стол?ття.[70] В?н да? точн? описи чотирикамерних передн?х шлунк?в жуйних тварин та яйцеживородячого ембр?олог?чного розвитку гончих акул.

В?н зазнача?, що будова тварини добре п?д?брана для функц?онування, тому серед птах?в чапля, яка живе в болотах з м'яким тином ? живе за рахунок лову риби, ма? довгу шию ? довг? ноги, а також гострий дзьоб, схожий на спис, тод? як качки, як? плавають, мають коротк? ноги та перетинчаст? ступн?. Дарв?н також в?дзначав так? в?дм?нност? м?ж под?бними видами тварин, але на в?дм?ну в?д Ар?стотеля використав ц? дан?, щоб прийти до теор?? еволюц??. Сучасному читачев? твори Ар?стотеля можуть здатися близькими до еволюц??, але хоча Ар?стотель усв?домлював, що нов? мутац?? або г?бридизац?? можуть в?дбутися, в?н бачив це як р?дк?сн? випадки. За Ар?стотелем, нещасн? випадки, як ? хвил? спеки взимку, сл?д вважати в?дм?нними в?д природних причин. Таким чином, в?н критично ставився до матер?ал?стично? теор?? Емпедокла про ?виживання найсильн?шого? походження живих ?стот та ?хн?х орган?в, ? висм?яв ?дею про те, що нещасн? випадки можуть призвести до впорядкованих результат?в. Висловлюючи сво? погляди сучасними терм?нами, в?н н?де не говорить, що р?зн? види можуть мати сп?льного предка, або що один вид може зм?нитися ?ншим, або що види можуть вимерти.

Науковий стиль

Ар?стотель зробив висновок про закони росту з? сво?х спостережень за тваринами, зокрема про те, що розм?р виводка зменшу?ться з масою т?ла, тод? як пер?од ваг?тност? зб?льшу?ться. В?н був правий у цих прогнозах, принаймн? для ссавц?в: дан? показан? для миш? та слона.

Ар?стотель не проводив експеримент?в у сучасному розум?нн?. В?н використовував давньогрецький терм?н pepeiramenoi для позначення спостережень або, щонайб?льше, сл?дчих процедур, таких як розтин.[78] У ?Покол?нн? тварин? в?н знаходить запл?днене куряче яйце в?дпов?дно? стад?? та в?дкрива? його, щоб побачити, як серце ембр?она б'?ться всередин?.

Натом?сть в?н практикував ?нший стиль науки: систематично збирав дан?, в?дкриваючи законом?рност?, загальн? для ц?лих груп тварин, ? виводячи з них можлив? причинно-насл?дков? пояснення. Цей стиль ? поширеним у сучасн?й б?олог??, коли велик? обсяги даних стають доступними в нов?й област?, наприклад геном?ц?. Вона не да? тако? ж впевненост?, як експериментальна наука, але вона виклада? г?потези, як? можна перев?рити, ? конструю? наративне пояснення того, що спостер?га?ться. У цьому сенс? б?олог?я Ар?стотеля ? науковою.

З даних, як? в?н з?брав ? задокументував, Ар?стотель зробив висновок про низку правил, що стосуються особливостей ?стор?? життя живородячих четвероногих (наземних плацентарних ссавц?в), як? в?н вивчав. Серед цих правильних прогноз?в можна вид?лити наступн?. Розм?р виводка зменшу?ться ?з зб?льшенням маси т?ла (дорослого), тому у слона ? менше молодих (зазвичай лише один) на виводок, н?ж у миш?. Тривал?сть життя зб?льшу?ться з пер?одом ваг?тност?, а також з масою т?ла, тому слони живуть довше, н?ж миш?, мають довший пер?од ваг?тност? та важч?. Як останн?й приклад, плодюч?сть зменшу?ться з тривал?стю життя, тому у довгоживучих вид?в слон?в загалом менше молодих, н?ж у короткоживучих вид?в, таких як миш?.

Класиф?кац?я живих ?стот

Ар?стотель записав, що зародок риби-собака був прикр?плений канатиком до сво?р?дно? плаценти (жовткового м?шка), як вища тварина; це сформувало виняток з л?н?йно? шкали в?д найвищого до найнижчого.

Ар?стотель вид?лив близько 500 вид?в тварин, розташувавши ?х в ??стор?? тварин? за шкалою досконалост?, нерел?г?йно? верс?? scala naturae, з людиною на вершин?. Його система мала одинадцять категор?й тварин, в?д найвищого потенц?алу до найнижчого, виражених у форм? при народженн?: найвищий народжував гарячих ? вологих ?стот, найнижчий в?дкладав холодн? сух?, схож? на м?нерали яйця. Тварини були вище рослин, а т?, в свою чергу, були вище м?нерал?в. В?н згрупував те, що сучасний зоолог назвав би хребетними, як гаряч?ших ?тварин з кров'ю?, а нижче них холодн?ших безхребетних як ?тварин без кров??. Т?, що мають кров, под?ляються на живородячих (ссавц?) ? яйцекладущих (птахи, плазуни, риби). Без кров? були комахи, ракопод?бн? (без панцира — головоногих молюск?в ? раковини) ? твердокор?нн? молюски (двостулков? та черевоног? молюски). В?н визнав, що тварини не зовс?м вписуються в л?н?йну шкалу, ? зазначив р?зн? винятки, наприклад те, що акули мають плаценту, як ? тетраподи. Для сучасного б?олога пояснення, недоступне Ар?стотелю, — це конвергентна еволюц?я. В?н вважав, що ц?леспрямован? к?нцев? причини керують ус?ма природними процесами; ця телеолог?чна точка зору виправдовувала його спостережен? дан? як вираз формального задуму.

Географ?я

У працях Ар?стотеля ? багато ? географ?чних в?домостей. У його ?Метеоролог??? описано атмосферн? явища, але розум?ння ?хн?х причин ? пояснення впливу кл?мату на людей дуже недосконал?. Ар?стотель, наприклад, вважав, що жител? П?вн?чного Причорномор'я ?самим кл?матом приречен? на рабство?.

Естетика

На противагу поглядам Платона на прекрасне як ??дею?, Ар?стотель захищав реал?стичний погляд на мистецтво як на в?дтворення д?йсност? ? надавав йому п?знавального значення, критикуючи Платона, що протиставляв мистецтво ? п?знання.

Педагог?ка

Ар?стотель висунув ряд педагог?чних ?дей, створив свою систему виховання ?в?льнонароджених? ? дав ц?й систем? теоретичне ? психолог?чне об?рунтування. Вихованню Ар?стотель надавав великого значення, бо, на його думку, людина в?д природи одержу? лише зародки зд?бностей, як? можна розвинути т?льки вихованням. У природ? людини у нерозривн?й ?дност? перебувають три сторони: рослинна, тваринна (вольова) ? розумна. В?дпов?дно до цих трьох стор?н буду?ться ? виховання, яке повинно охоплювати ф?зичне, моральне ? розумове виховання людини. Ц? думки про виховання ?зг?дно з природою? були розвинут? п?зн?ше — в XVII ? XVIII ст. Ар?стотель вимагав урахування в?кових особливостей д?тей. Виховання, на думку Ар?стотеля, повинно бути не приватною, а державною справою.

Економ?ка

Ар?стотеля хвилювало питання справедливост? при обм?н? м?ж людьми: ?Отже, розплата станеться тод?, коли р?вн?сть утверджена так, щоб землероб в?дносився до взут?вника, як робота взут?вника до роботи землероба?. (EN). Помилкою Ар?стотеля в економ?ц? ? ?дея, що обм?н в?дбува?ться за ?справедливо? р?вност??, тод? як добров?льний обм?н м?ж сторонами можливий за умови, коли кожна ?з стор?н ц?ну? благо ?ншо? сторони вище за протилежну сторону.

Вплив ар?стотел?зму

Ар?стотель мав великий вплив на подальший розвиток ф?лософ?? та науки, зокрема в Укра?н?. У XVI ? XVII ст. курси ф?лософ?? Ар?стотеля читались в братських школах ? в Ки?во-Могилянськ?й колег?? (курси Йосифа Кононовича-Горбацького, ?нокент?я Г?зеля та ?н.). У перш?й половин? XVIII ст. вчення Ар?стотеля викладалось у Ки?вськ?й академ?? (курси Феофана Прокоповича, Ману?ла Козачинського, Георг?я Кониського та ?н.) ? в к?лькох десятках сем?нар?й в слов'янському св?т? — в Укра?н? (Харк?в, Переяслав).

Твори

Численн? твори Ар?стотеля охоплюють майже всю область доступного тод? знання, яке в його працях отримало глибше ф?лософське об?рунтування, було приведене в строгий, систематичний порядок, ? його емп?ричний базис значно зр?с. Деяк? з цих твор?в не були випущен? ним самим за життя, а багато ?нших п?дроблено йому приписан? згодом. Але нав?ть деяк? м?сця тих твор?в, як? безперечно належать йому, можна поставити п?д сумн?в, ? вже стародавн? прагнули пояснити соб? цю неповноту й уривчаст?сть м?нливостями дол? рукопис?в Ар?стотеля. За переказами, як? наводять Страбон ? Плутарх, Ар?стотель запов?дав сво? твори Феофрасту, в?д якого вони перейшли до Нел?я з? Скепсису. Спадко?мц? Нел?я заховали дорогоц?нн? рукописи в?д жадоби пергамських цар?в в льох, де вони сильно постраждали в?д вогкост? та цв?л?.

У I стол?тт? до н. е. вони були продан? за високу ц?ну багат?ю ? поц?новувачу книг Апелл?кону в найжалюг?дн?шому стан?, ? в?н постарався в?дновити постраждал? м?сця рукопис?в сво?ми власними надбавками, але не завжди вдало. Згодом, при Сулл?, вони потрапили серед ?ншо? здобич? до Риму, де Тиранн?ан ? Андрон?к Родоський видали ?х в ?хньому н?бито нин?шньому вигляд?. На думку деяких досл?дник?в, ця розпов?дь може бути в?рна т?льки в?дносно дуже невеликого числа другорядних твор?в Ар?стотеля.

З твор?в Ар?стотеля до нас, на жаль, не д?йшли написан? в загальнодоступн?й форм? (екзотеричн?), наприклад, ?Д?алоги?, хоча прийнята стародавн?ми в?дм?нн?сть м?ж екзотеричними ? езотеричними творами не була така строга проведено самим Ар?стотелем ? в усякому раз? не означало в?дм?нност? за зм?стом. Твори Ар?стотеля, що д?йшли до нас, далеко не однаков? за сво?ю л?тературною ц?нн?стю: у одному ? тому ж твор? одн? розд?ли справляють враження ?рунтовно оброблених ? п?дготовлених для публ?кац?? текст?в, ?нш? — б?льш-менш докладних нарис?в. Нарешт?, ? ? так?, як? примушують припускати, що вони були т?льки нотатками вчителя для майбутн?х лекц?й, а деяк? м?сця, як, можливо, його ?Евдемова етика?, мабуть, зобов'язан? сво?м походженням нотатками слухач?в або, принаймн?, перероблен? з цих нотаток.

Видання

Перше повне видання латиною з коментарями арабського ф?лософа Аверроеса з'явилося в 1489 роц? у Венец??, а перше грецьке видання зроблене Альдом Мануц??м (5 том?в, Венец?я, 1495—1498). За цим було нове видання, переглянуте Еразмом Ротердамським (Базель, 1531), пот?м ?нше, переглянуте Сильбургом (Франкфурт, 1584) ? багато ?нших. Наприк?нц? XVIII стол?ття Буле зробив нове грецьке ? латинське видання (5 том?в, Цвейбрюкен ? Страсбург, 1791—1800). У XIX ст. коштом Берл?нсько? академ?? приготовано п'ятитомне повне видання твор?в, коментар?в, схол?й ? фрагмент?в (Берл?н, 1831—1871), яке послужило допомогою ? для французького видання Д?до в Париж? (5 том?в, 1848—1874).

Ар?стотел?в корпус

Твори, приналежн?сть яких Ар?стотелю вважа?ться сумн?вною, пом?чен? знаком *. Твори, як? за загальним визнанням досл?дник?в Ар?стотелю не належать, пом?чен? знаком **.

Лог?ка (Органон)

• Категор?? / Κατηγορι?ν / Categoriae
• Про тлумачення / Περ? ?ρμηνε?α? / De Interpretatione
• Перш? анал?тики / ?ναλυτικ? πρ?τερα / Analytica Priora
• Друг? анал?тики / ?ναλυτικ? ?στερα / Analytica Posteriora
• Топ?ка / Τοπικ?ν / Topica
• Про соф?стичн? спростування / Περ? τ?ν σοφιστικ?ν ?λ?γχων / De Sophisticis Elenchis

Про природу

• Ф?зика / Φυσικ? ?κρ?ασι? / Physica
• Про небо / Περ? ο?ρανο? / De Caelo
• Про виникнення ? знищення / Περ? γεν?σεω? κα? φθορ?? / De Generatione et Corruptione
• Метеоролог?ка / Τα μετεωρολογικ? / Meteorologica
• Про космос / Περ? κ?σμου / De Mundo **
• Про душу / Περ? ψυχ?? / De Anima
• Про сприйняття ? сприйняте Περ? α?σθ?σεω? κα? α?σθητ?ν / De Sensu et Sensibilibus
• Про пам'ять ? спогади Περ? μν?μη? κα? ?ναμν?σεω? / De Memoria et Reminiscentia
• Про сон ? неспання / Περ? ?πνου κα? ?γρηγορ?σεω? / De Somno et Vigilia
• Про сновид?ння / Περ? ?νυπν?ου / De Insomniis
• Про тлумачення сновид?нь / Περ? τ?? καθ? ?πνον μαντικ?? / De Divinatione per Somnum
• Про довге ? коротке життя / Περ? μακροβι?τητο? κα? βραχυβι?τητο? / De Longitudine et Brevitate Vitae
• Про юн?сть ? стар?сть, про життя ? смерть / Περ? νε?τητο? κα? γ?ρω? κα? ζω?? κα? θαν?του / De Juventute et Senectute, De Vita et Morte
• Про дихання / Περ? πνε?ματο? / De Respiratione **
• ?стор?я тварин / Περ? τ? ζ?α ?στορ?αι / Historia Animalium
• Про частини тварин / Περ? ζ?ων μορ?ων / De Partibus Animalium
• Про рухи тварин / Περ? ζ?ων κιν?σεω? / De Motu Animalium
• Про розпод?л тварин / Περ? ζ?ων πορε?α? / De Incessu Animalium
• Про виникнення тварин / Περ? ζ?ων γεν?σεω? / De Generatione Animalium
• Про кольори / Περ? χρωμ?των / De Coloribus **
• Про чуте / Περ? ?κουστ?ν / De Audibilibus **
• Ф?з?огном?ка / Φυσιογνωμικ? / Physiognomonica **
• Про рослини / Περ? φυτ?ν / De Plantis **
• Про чудов? чутки / Περ? θαυμ?σιων ?κουσμ?των / De mirabilibus auscultationibus **
• Механ?ка / Μηχανικ? / Mechanica **
• Проблеми / Προβλ?ματα / Problemata *
• Про непод?льн? л?н?? / Περ? ατ?μων γραμμ?ν / De Lineis Insecabilibus **
• Про напрями в назвах в?тр?в / ?ν?μων θ?σει? κα? προσηγορ?αι / Ventorum Situs et Cognomina **
• Про Ксенофана, Зенона, Горг?я / Περ? Ξενοφ?νου?, περ? Ζ?νωνο?, περ? Γοργ?ου / De Melisso Xenophnae Gorgia **

Метаф?зика

• Метаф?зика / Μετ? τ? φυσικ? / Metaphysica

Етика й пол?тика

• Н?комахова етика / ?θικ? Νικομ?χεια / Ethica Nicomachea
• Велика етика / ?θικ? μεγ?λα / Magna Moralia *
• Евдемова етика / ?θικ? Ε?δ?μεια / Ethica Eudemia
• Про благе ? зле / Περ? ?ρετ?ν κα? κακι?ν / De Virtutibus et Vitiis Libellus
• Пол?тика / Πολιτικ? / Politica
• Економ?ка / Ο?κονομικ? / Oeconomica *
• Аф?нська пол?т?я / ?θηνα?ων πολιτε?α / '

Риторика й поетика

• Риторика / ?ητορικ? τ?χνη / Ars Rhetorica
• Риторика до Александра / ?ητορικ? πρ?? ?λ?ξανδρον / Rhetorica ad Alexandrum **
• Поетика / Περ? ποιητικ?? / Ars Poetica

Укра?нськ? переклади

• Ар?стотель. Н?комахова етика / Αριστοτελου?. Ηθικα Νικομαχεια. Пер. В. Ставнюка. — К.: Акв?лон-Плюс, 2002. 480 с. [Арх?вовано 11 травня 2013 у Wayback Machine.]
• Ар?стотель [Арх?вовано 26 кв?тня 2013 у Wayback Machine.]. Пол?тика / Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. — К.: Основи, 2000. — 239 с.
• Ар?стотель. Про мистецтво (фрагменти) // Всесв?т. — 1978. — № 12.
• Ар?стотель. Поетика / Пер. Б. Тена; вступ. ст. ? коментар? Й. Кобова. — К.: Мистецтво, 1967. — 136 с.
• Ар?стотель. Категор??. / Пер. Тараса Лучука. — готу?ться до публ?кац?? видавництвом ?Астроляб?я?
• Ар?стотель. Метаф?зика. / Перекладач: Олекс?й Панич. — К.: Темпора , 2022. — 848 с. ISBN 978-617-569-534-0

Див. також

• 6123 Ар?стотель — астеро?д, названий на честь ф?лософа.
• Ар?стотел?зм
• Хремастика
• Теор?я гомоцентричних сфер

Джерела

• ?. Бойченко. Ар?стотель Стаг?рит // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н ; ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни. — Ки?в : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
• Антична л?тература: навчальний пос?бник / Ю. ?. Ковбасенко ; Ки?вський ун?верситет ?мен? Бориса Гр?нченка, Гуман?тарний ?нститут. — Ки?в: Ки?вський ун?верситет ?мен? Бориса Гр?нченка, 2014. — 255 с.
• Античн? поетики. Поетика / Ар?стотель. Про високе / Псевдо-Лонг?н. Про поетичне мистецтво / Горац?й ; [упоряд. : Мирон Борецький, Василь Зварич ; голов. ред. М. Жук ; ред. Г. Б?тк?вська ; худож. О. Здор ; редкол. : Мирон Борецький, Мирослав Закалюжний, Василь Зварич та ?н.]. — Ки?в: Грамота, 2007. — 167, [1] с. : ?л. — (Сер?я ?Б?бл?отека антично? л?тератури?). — ISBN 978-966-349-105-9
• В?хи в ?стор?? антично? естетики: зб?рник. — Ки?в: Мистецтво, 1988. — 286 с. — (Пам'яти естетично? думки). — ISBN 5-7715-0042-9
• ?вропейський словник ф?лософ?й: Лексикон неперекладностей. Т. 1. / Науков? кер?вники проекту Б. Кассен, К. С?гов ; Пер. з франц. — К.: Дух ? л?тера, 2009. — 576 с. — ISBN 978-966-378-125-9 (PDF)
• К. М. Узбек. Фрагменти побудови антично? науки, ф?лософ?? ? культури. — Донецьк: Сх?дний видавничий д?м, 2010. — 234 с.
• ?Пол?тика? Ар?стотеля та розвиток пол?тично? думки ?тал?йського В?дродження / В. Петр?нко // Людина ? пол?тика. — 2001. — № 5. — С. 96-104. — Б?бл?огр.: 26 назв.
• Пол?толог?я / За ред. О. ?. Семк?ва. — Льв?в: Св?т, 1994. — 592 с. — ISBN 5-7773-0086-3
• Узбек Костянтин Минович. Антична математика ? становлення системних п?двалин ф?лософського рац?онал?зму: дис… д-ра ф?лос. наук: 09.00.09 / ?нститут ф?лософ?? ?м. Г. С. Сковороди НАН Укра?ни. — К., 2005. — 39с.
• Социологическая альтернатива: Ар?стотель — Маркс / Патрик де Лобье; Ред. С. Желдак; Пер. С. Желдак, Е. Еременко.– К. : Дух и Литера, 1998.– 152 с. — ISBN 5-9580204-1-1
• Ар?стотель и Ар?стотелизм в истории анатомии / М. С. Абдуллаев. — Баку: Азернешр, 1988. — 292 [3] с.
• Канарш Г. Ю. Этические основания политики в современном Ар?стотелианстве // Знание. Понимание. Умение. — 2005. — № 2. — С. 145—152.
• Чанышев А. Н. Ар?стотель. — М.: Мысль, 1987. — (Мыслители прошлого).
• Jonathan Barnes. Aristotle: a very short introduction. — Oxford : Oxford University Press, 2000. — 160 с. — ISBN 0192854089.
• Aristotle,Terence Irwin,Gail Fine. Aristotle: introductory readings. — Oxford : Oxford University Press, 1996. — 359 с. — ISBN 0872203395.

Посилання

• Ар?стотель // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Ар?стотель // Заруб?жн? письменники : енциклопедичний дов?дник : у 2 т. / за ред. Н. Михальсько? та Б. Щавурського. — Терноп?ль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 63. — ISBN 966-692-578-8.
• Ар?стотель // Укра?на ? укра?нц? очима св?ту: б?бл?огр. покажч. / НПБУ; упоряд.: О. ?. Б?лик, К. М. Науменко; л?т. ред. О. ?. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко; — Ки?в: НБУ ?м. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 34—35. — 248 с.
• Ар?стотель. Доб?рка статей з укра?нських академ?чних енциклопед?й на сайт? ??зборник? [Арх?вовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
• ?Головне про ф?лософ?в?: Ар?стотель [Арх?вовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайт? Культурного центру ?Новий Акрополь?
• З ?стор??: Ар?стотель / ?Пробудись!?, # 5 2016 [Арх?вовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Ар?стотель // Велика укра?нська енциклопед?я.